Життєвий, науковий, викладацький досвід дає Григорію Васильовичу змогу простими словами розповідати про складні, важливі речі ― Олег Володарський (відео)

Поделиться

Шлях до краєзнавства, за глибоким переконанням героя моєї оповіді― заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філологічнихнаук, професора Ніжинського державного університету імені МиколиГоголя Григорія Васильовича Самойленка, ― розпочинається із отієїстежини, яка веде від батьківськоїоселі у широкі незвідані світи…

Спочатку до ставу, який вгніздився поміж міжгір’ям, далі до діброви, що розпочиналася одразу ж за селом і була оповита численними легендами та переказами, які розповідала малому хлопчакові бабуся, а далі прийшов час осягнення власного родоводу, це вже за розповідями діда Максима, знаного в селі майстра-теслі. І усе це поєднувалося із матусиними піснями, які глибоко запали у дитяче серце з перших днів його свідомого існування на цьому світі. Саме так і народжувалося зацікавлення до вивчення історії та культури рідного краю. Але повернемося до витоків…

Григорій Васильович Самойленко народився 1 травня 1935 року в селі Нові Петрівці, що на Київщині, в робітничій сім’ї. Його чисельна родина була міцно закорінена в український побут і ремісничу культуру. Дітей в родині виховували за традиціями етнопедагогіки: в глибокій повазі до старших, до праці, а ще до традицій і свят, які вшановували в селі.

Олександр Забарний, м. Ніжин

Джерело: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/168858/13-Zabarniy.pdf?sequence=1

Самойленко Григорій Васильович, доктор філологічних наук, професор Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, заслужений діяч науки і техніки України

Як часто, говорячи з кимось, ми не просто слухаємо, а насправді чуємо? Чуємо душу, а не слова? Мені так важливо було у розмові з цією людиною, котра навчила вже не одне покоління не тільки студентів, а навіть вчителів та науковців, почути її суть.

А також зрозуміти, звідки така відданість науці, університету, країні. Відповідь тут проста і навіть очевидна. Любов. Безмежна любов до своєї справи, до науки, до людей. Саме завдяки такому ставленню, завдяки небайдужому серцю, навіть після піввікової професійної діяльності ця людина, цей Вчитель не вигорів у досить не простій професії, а раз за разом запалює душу натхненням до праці.

Жива, мудра, любляча душа. Життєвий, науковий, викладацький досвід дає цій людині змогу простими словами розповідати про складні, важливі речі. Тому сьогодні він не просто викладає фахові дисципліни, а навчає студентів, навчає українців любові до знань та любові до праці.

Саме завдяки цій людині було сформовано напрямок літературно-мистецького краєзнавства, відроджено історико-філологічний факультет та відкрито ряд нових спеціальностей. Саме його зусиллями краєзнавство було виведено на потужний науковий рівень, стало важливою складовою освітнього процесу й сьогодні інтегрується в суспільство як частина світосприйняття Нації.

Попри всі свої здобутки, Григорій Васильович – скромна, щира та по-дитячому відкрита людина. З ним дуже цікаво, але разом з тим затишно та спокійно. Якось одразу перестаєш квапитися, поспішати, а повністю занурюєшся у діалог та ніби переносишся в розповідь співрозмовника. Григорій Самойленко народився в зовсім іншій Україні, пережив декілька зламів епох. Але цей українець так сильно любить Україну, з такою ніжністю та теплом ставиться до історії та культури нашої країни! Для нього по-справжньому важливі Україна та українство. Він душею та працею веде українців до усвідомлення українства.

Григорій Васильович з ніжністю згадував рідне село та розповідав про те, ким були його предки. Саме таке глибоке усвідомлення самого себе, усвідомлення власного коріння дає цій людині сили міцно стояти на ногах та зрушувати гори. Можливо саме тому і граніт науки з такою легкістю підкорюється йому та стає для нього слухняною та пластичною глиною. Ось звідки стільки сил та натхнення, і, як наслідок, звершень, досягнень, відзнак та нагород.

Яскрава душа. Сильний дух. Незламна воля. Син та онука Григорія Васильовича уважно спостерігали за зйомками програми, з любов’ю та ніжністю слухали дідуся. Мені вдалося зняти з ними «Сповіді». І я щасливий був побачити та відчути, що славетний рід, патріархом якого сьогодні є Григорій Васильович, розквів гідними нащадками. Щаслива родина. Сильна. Любляча. Потужна. Я пишаюся тим, що ця людина власною душею, власними знаннями, власним прикладом навчає українство. І я безмежно вдячний Господу, що у нашої Нації є такі Вчителі.

Програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програмиСамойленко Григорій Васильович, доктор філологічних наук, професор Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, заслужений діяч науки і техніки України

Related posts

Leave a Comment