Мало хто замислюється, що ми маємо щось набагато більше, ніж визнані соціумом мірила успіху — Олег Володарський (відео)

Поделиться
Як виходив Ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
Юда став за святиню Йому, а Ізраїль Його пануванням!
Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
Ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Господь пам’ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить Ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!

Протоієрей Олег Сіренко, настоятель Храму св. мучеників князя чернігівського Михаїла і його боярина Федора

— Non nobis, non nobis, Domine Sed nomini tuo da gloriam

— Дай славу не нам, не нам, а імені Твоєму

Від цього священика віяло спокоєм та надійністю. Отець Олег уважно слухав запитання та відповідав на них щиро та просто. Він усвідомлює те, що сьогодні соціум дедалі більше втрачає віру в Господа, але знає і те, що матеріалістичний світ, навіть з усіма його благами та принадами, не здатен заповнити ту порожнечу, котра виникає в душі, котра не знає любові, Бога та молитви.

Любов, віра, милосердя, каяття перестали бути ключовими постулатами буття. Зараз душу лікують мотиваційними цитатами в інтернеті, а біль та порожнечу заглушають смачною їжею, красивим одягом та гаджетами останніх моделей. Мало хто замислюється, що ми маємо щось набагато більше, ніж визнані соціумом мірила успіху у вигляді соціальних благ, кар’єрних та фінансових здобутків, та одвічної гонитви за примарою успіху.

І мені дуже шкода, що примарність цих псевдоцінностей більшість з нас усвідомлюють лише тоді, коли лихо постукає у двері. В той час як щира щоденна молитва наповнює життя теплом, щастям та благодаттю. Душа наповнюється вдячністю за те, що послано Господом.

І замість постійної невдоволеності собою, близькими, зарплатою, державою ми рухаємося вперед, насолоджуючись тим, що маємо, радіючи кожній миті життя і в такому стані досягаємо набагато більшого. Люди добрі, з Богом в душі, вони зовсім інші.

Вони люблячі. Людяні. Милосердні. Небайдужі. Межа між байдужістю та вірою в кожному нашому рішенні. Милосердя допомагає не тільки іншим, воно зцілює душу того, хто його проявляє. Господь дарував нам здатність любити.

І дивовижна здатність цього Дару в тому, що чим більше любові ти віддаєш, тим більше її в собі примножуєш. І в цьому дивовижна, глибинна мудрість буття. Ти по-дитячому щиро та відкрито посміхаєшся Господу, а Він наповнює щастям твою душу.

І в цю мить ти розумієш, що гастрономічні шедеври, одяг останніх колекцій відомих кутюр’є, дорогі машини чи прикраси приносять лише задоволення, в той час, як ВІРА дарує справжнє щастя. Щастя, котре не в багатствах, а в кожній миті життя. Ти живий. Ти любиш. Ти віруєш. Ти щасливий.

Ось така «Сповідь» відбулася між нами. Сповідь віри. Сповідь про нас. Ми розмовляли, а я подумки дякував священику рідної церкви за те, що він подарував мені це відчуття єдності віруючих душ. Українських душ. Котрі моляться про мир на рідній українській землі.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми — Протоієрей Олег Сіренко, настоятель Храму св. мучеників князя чернігівського Михаїла і його боярина Федора

Related posts

Leave a Comment