Під час відкритого судового засідання у Вищому антикорупційному суді журналісту інформаційного агентства «Укрпрес-Інфо» Олексію Платонову по справі у справі № 991/9429/26 , призначеного на «14 00» 23/07 2026 року. Суддя Євген Крук відмовив з підтримки детектива НАБУ у проведенні відеозйомки судового процесу. Подія викликала запитання не лише щодо дотримання прав представників медіа, а й щодо відкритості правосуддя в Україні.
Особливістю цієї ситуації є те, що журналіст діяв у повній відповідності до законодавства. Ще до початку судового засідання на ім’я слідчого судді Євгена Крука було подано офіційний журналістський запит-клопотання з проханням надати дозвіл на проведення відеофіксації відкритого судового засідання. У документі журналіст послався на статтю 34 Конституції України, статтю 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про інформацію», Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», а також наголосив, що відеозйомка здійснюватиметься без перешкоджання роботі суду та його учасників.
Попри це, під час розгляду справи журналіст отримав відмову у проведенні відеозйомки.
Відкритість суду — не формальність
Принцип гласності судового процесу закріплений Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Закон визначає, що судові засідання є відкритими, а особи, присутні у залі, мають право вести фото-, відео- та аудіозапис із використанням портативних технічних засобів, якщо це не перешкоджає проведенню судового засідання. Будь-яке обмеження такого права має бути законним, належним чином мотивованим і відповідати принципу пропорційності.
Чому це викликає суспільний інтерес
Вищий антикорупційний суд розглядає справи, які мають значний суспільний резонанс. Саме тому відкритість його роботи є одним із ключових чинників довіри громадян до судової влади.
Подання журналістом офіційного клопотання ще до початку засідання свідчить про прагнення діяти виключно у правовому полі та забезпечити об’єктивне висвітлення судового процесу. Водночас відмова у відеофіксації породжує питання щодо достатності її правового обґрунтування та відповідності принципам гласності судочинства.
Запитання, на які очікує суспільство
Після цього засідання залишаються відкритими кілька важливих питань:
- з яких саме правових підстав було відмовлено у задоволенні журналістського клопотання;
- чи було це рішення належним чином мотивоване;
- чи відповідає така практика принципам відкритості судового процесу;
- чи не створює вона необґрунтованих перешкод для професійної діяльності журналістів.
Інформаційне агентство «Укрпрес-Інфо» планує отримати офіційні пояснення щодо підстав прийнятого рішення та надати їм правову оцінку.
Адже відкритість суду — це не привілей журналістів, а одна з фундаментальних гарантій права суспільства знати, як здійснюється правосуддя.
