Голуби В мами серце чомусь так боліло, Німо билося у тривозі. І подумати, бідна, не сміла, Що біда в дім уже в дорозі. А з Гуляйполя, з Гуляйполя Чорним вороном звістка летіла: Біль зламав колись сильну волю, Обпалив він синочкові крила. Чиясь байдужість і чорна зрада Клювали поранене серце, Не шукав ніде ради-поради… Й хлюпав біль, як вода з відерця. Тепер приходить лише в снах До матері на погостини: Його душа в далеких небесах, Та ненька все чекає СИНА… «Ти не страждай, матусю, я прошу, Моя подруженька надійна, Живи на…
