«Матері» В хаті сонячний промінь косоНа долівку ляга з вікна…Твої чорні шовкові косиПрипорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили —Наче праці тяжкої слід…Але в кожному русі — сила.В очах юності видно слід. Я таку тебе завжди бачу,Образ в серці такий несу —Материнську любов гарячуІ твоєї душі красу. Я хотів би, як ти, прожити,Щоб не тліть, а завжди горіть,Щоб уміти, як ти, любити,Ненавидіть, як ти, уміть. Василь Симоненко Любов Кіник, педагог Іменем твоїм живу, рідна моя земле. Святим ім’ям твоїм засинаю і прокидаюся, мріючи, аби ти відродила свою споконвічну велич і…
Уперше за майже чотирирічну історію цього проекту я знімав програму з дружиною священика, з Любов’ю Кіник — Олег Володарський (відео)
