Увечері 2 квітня на власному творчому вечорі у пітері підірвали пропагандиста владлена татарського. Очевидці, які були присутні в кафе «Стріт Фуд Бар», який раніше належав пригожину на Університетському проспекті в Санкт-Петербурзі, де зажмурився Владлен Татарський, розповіли, що у нього в руках вибухнув бюст, який йому подарували.
Учасники заходу згадали, що якась дівчина Настя представилася художницею та сказала, що зробила погруддя татарського. З’явилося відео, на якому татарський та ведучий зустрічі з воєнкером дістають статуетку із коробки. Татарський узяв її до рук, після чого стався вибух.
При цьому є версія, що бомбу було приведено в дію віддалено, а дівчина могла не знати, що в статуетці бомба. Водночас джерело повідомило, що за дві хвилини до вибуху з кафе вийшла жінка та двоє людей з рюкзаками.
За даними влади Санкт-Петербурга, внаслідок вибуху постраждали 30 людей, госпіталізовано 19. Уродженець донеччини з Макіївки владний татарський активно пропагував війну вимагав «повного знищення» України, його вбили під час «творчого вечора».

Повідомляється, що у кафе вибухнув гіпсовий бюст, який принесла «військорові» у подарунок відвідувачка. Вибух стався за п’ять хвилин — дівчина, як передбачається, встигла покинути кафе до цього. Спочатку підозрюваною у вибуху була уродженка Івано-Франківська Марія Ярун. Пізніше джерела Інтерфаксу в правоохоронних органах повідомили, що у справі вбивства Татарського розшукується жителька Петербурга Дар’я Трепова 1997 року народження, а також її чоловік Дмитро Рилов. Російські пропагандисти звинуватили у події «українських терористів». У відповідь радник глави офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що вибух став проявом внутрішньої політичної боротьби.
«Якщо збираєшся довго правити країною, будь готовий вбивати своїх близьких»
Народився татарський у Донецьку 1982 року у шахтарській родині. Свого батька він називав «російським патріотом» і наголошував на тому, що той виховував його «в патріотичному дусі»: «Тому я вже в дитинстві робив дрібні дисидентські витівки на уроках української мови. Я весь час намагався їх зривати, сперечався з вчителями, доводячи, що нам це не потрібно. Загалом, я був ідеологічно заангажований».
Своє життя до 2014 року він описував пунктиром: «Працював на шахті. Займався бізнесом. Криміналом. Сидів». Коли на Донбасі почався збройний конфлікт, Татарський відбував покарання у горлівській в’язниці за збройне пограбування банку (2011 року його засудили до 12 років позбавлення волі). А потім втік із неї, щоб «вступити в ополчення».

Потім мене знову посадили, бо юридичних підстав для нашого звільнення не було. Мене повернули до зони. Але потім Олександр Захарченко мене помилував, я відслужив контракт», – згадував Татарський.
На фронті Татарський мав позивний «Професор» — нібито через його начитаність. У 2016-2017 роках він вирішив стати «військором». Писав для невеликих проросійських груп у ВКонтакті і почав вести свій блог, в якому публікував інтерв’ю сепаратистів та звіти про перебіг бойових дій. Учасників конфлікту він не ідеалізував і називав «орками» (причому як прихильників ДНР, так і проукраїнські сили):

Примітивним оркам потрібні простіші речі для щастя, ніж будь-яка сучасна зброя. Просто красива форма… берці, тактичні рукавички, які орк не знімає ніде, берети всіляких кольорів, з різними кокардами, розвантаження, бандани, балаклави, арафатки, військові амулети та голені черепи, фалічні символи у вигляді ножів, багнетів-ножів, а ще — Особлива гордість! Маючи все це, треба бути ще й п’яним! Тоді орк і щасливий!
Польового командира Гіві, якого російська влада тепер вважає героєм, Татарський називав «метадоновою головою» і зізнавався, що «такого зброду», як на війні, не зустрічав ніде, зокрема у в’язниці.
«В окопах п’ють багато та безбожно. П’ють у штабах. П’ють екіпажі бойових машин та артилерійських розрахунків. Що часто призводить до трагічних наслідків. Причому не лише до банальних самострілів, а й втрат позицій та невиконання завдань. Не знаю, як в Афганістані чи Сирії, але в Чечні та на Донбасі по обидва боки мали місце внутрішні розбірки», — писав Татарський у 2017 році.

Мотивацію «ополченців» Татарський також описував без сентиментів. За його оцінкою, вони «об’єднувалися в якісь ватаги навколо нових князів і поєднували пограбування та війну». «Усі ці розповіді про те, що я приїхав на Донбас з Іркутська, щоб захищати дітей і щоб бази НАТО не було у Сніжному [на Донеччині], просто офіційна версія. Розповіді про те, що я їду на Донбас, бо Конституція України не дозволяє відокремлюватися, — хрень ще смішніший», — іронізував він.
У своєму блозі «військор» попереджав «добровольців»: «Перш ніж йти на війну, подумай, чи варто тобі заглядати в цю прірву? Будь чесним із самим собою! Можливо, тобі просто не вистачає звичайної гри в страйкбол або рукопашної сутички на рингу». І виправдовував жорстокість російської влади: «Якщо ти збираєшся довго правити країною в наших краях (Есесерії), то готовий буде вбивати своїх близьких».

«Це навіть не вбивство Дугіної»
У 2017 році блогер вирішив змінити майданчик і з ЖЖ перейшов у телеграм, що швидко розвивається. Однак до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну популярність Татарського була досить локальною: 23 лютого 2022 року на його канал було підписано близько 30 тисяч людей. За рік його аудиторія збільшилась у 19 разів.
Навесні 2022-го Татарський заявляв, що про вторгнення в Україну, що готується, дізнався «у листопаді 2021 року» (ймовірно, це не має нічого спільного з дійсністю; як писала «Медуза», про початок війни не знали навіть високопоставлені російські чиновники). «Щоправда, думали, що у січні. А 2 лютого я приїхав до Донбасу, вже знаючи, чим я тут займатимуся», — запевняв він. І додавав, що на фронті займався не лише «військорською» роботою, а й «виконував бойові завдання на лінії фронту».
«Військора» із зростаючою аудиторією почали запрошувати на телеефіри, RT замовляла йому тексти; він став обізнаним з автором проросійського військового телеграм-каналу «Рибар» Михайлом Звінчуком у програмі «Розбори Рибаря» на каналі «Соловйов.Live».

The Bell розповів, хто веде військовий телеграм-канал «Рибар» За даними авторів розслідування, проект отримував гроші від Пригожина і може бути пов’язаний із ФСБ
5 місяців тому.
Татарський більше не міркував про орків та пияцтво. Він переключився на масштабніші теми — і став вторити офіційній російській пропаганді. «Повне знищення української держави. У тому вигляді, в якому воно існує зараз, це анти-Росія.

Щоб ця держава існувала в іншому вигляді, українців треба вилікувати від русофобії, націоналізму, як одного разу наші прадіди зцілили чудову країну Німеччину від біснуватого фюрера та його ідей, якими вони були заражені» — так він описував цілі російського вторгнення.
30 вересня 2022 року Владлен Татарський опинився у Кремлі – на офіційній церемонії підписання договору про «приєднання до Росії» окупованих українських територій. «Всіх переможемо, всіх вб’ємо, всіх, кого треба, пограбуємо. Все буде, як ми любимо. Давайте, з богом» — так «військор» підбив підсумки цього заходу.

На відміну від багатьох авторів проросійських військових телеграм-каналів, Владлен Татарський продовжував давати дуже оптимістичну оцінку ситуації на фронті навіть в останні місяці. Наприклад, тієї ж осені 2022-го він не вірив у успішність контрнаступу України в Херсонській області, а потім заявляв, що ще можна буде виправити ситуацію. Приблизно тоді він почав активно критикувати Міноборони РФ, через що його вважали пропагандистом, близьким до Євгена Пригожина (він перебуває у відкритому конфлікті з відомством).
