Протягом місяцю спостерігаю медійну активність від осіб, яких пов’язуються з політичною силою Петра Порошенко. І ця активність насторожує. Я і сам доволі песимістично дивлюся на перспективи війни на виснаження. Але ці вельми популярні діячі так чи інакше просувають наратив про безальтернативність заморожування бойових дій та перемовин з росією. Бо в усіх інших варіантах Україна програє.
Так, відомий журналіст Віталій Портніков говорить, що «якщо не буде ухвалене політичне рішення, то Збройні сили України не зможуть добитися завершення війни».
Карл Волох відверто закликає до прихованої капітуляції, стверджуючи, що «Україна має піти на припинення вогню, щоб зберегти життя українців», бо «війна давно вже стоїть на місці» і не має шансів у найближчі роки до серйозного прориву… Декому стало дуже вигідно, щоб війна продовжувалася, бо коли буде підписано припинення вогню, то доведеться проводити вибори, очевидно — програти вибори, після чого будуть стояти дуже серйозні питання в правовій площині…»
Особисто я не проти виборів, але ж не такою ціною!
Юрій Луценко, слава богу, подібного не каже, але озвучує своє бачення кількості втрат на війні, натякаючи, що це 30 тисяч на місяць вбитими і важкопораненими. Не сумніваюся у інформованості колишнього генпрокурора, але погодьтеся, цифри відверто демотивуючи. Тоді навіщо?
І навіть турбопатріотичний депутат від ЄС Олексій Гончаренко діє в тому ж демотивуючому тренді, бо вносить альтернативний законопроєкт, яким передбачається фактично негайна демобілізація більшості тих, хто давно на фронті. І на кому він тримається.
Все це складається у примітивну трьохкрокову схему:
1. Домогтися припинення вогню і призупинення воєнного стану.
2. Піти на вибори, на яких звинуватити чинну владу у капітуляції.
3. Отримати владу та сатисфакцію за 5 років в опозиції.
Звісно, українська політика — вона така… І зрозуміло, чому ця слизька тема віддана на розкрутку людям, які офіційно з ЄС не пов’язані. Але як таким хитрим чином домовленості з агресором задля власної мети можуть просувати політики, які називають (і вважають себе!) головними патріотами країни?
Політична сила Петра Порошенка має визначитися, вона за перемогу чи за капітуляцію під виглядом припинення вогню.
