Україна будує свою «лінію Суровікіна» довжиною близько 1000 кілометрів. Ця стаття з британської газети «The Telegraph» є чи не найоптимістичнішою звісткою, яку нам, українцям, довелось почути за майже півтора року війни – з часів звільнення Харківщини та правобережної Херсонщини.
Тому що ця лінія потужних бетонованих оборонних укріплень, яку нам по праву слід назвати «Лінією Залужного» – це і є наразі наша «5 стаття» угоди про НАТО, наша єдина гарантія збереження української держави та української нації. В тому числі – фізичного збереження.
Лише закрившись за бетонними дотами, колючим дротом, протитанковими їжаками та широкими мінними полями, ми зможемо витримати тривалий конфлікт з імперією на 1/7 частину суші, яку підтримують Китай, Північна Корея та Іран. Тому що лише так ми можемо зменшити власні втрати на порядок, не підписуючи з ворогом ніяких його ультимативних умов про «денацифікацію» та «демілітаризацію».
Адже втрачати людей ми собі просто більше не можемо дозволити. Як сказав днями мій старий друг Жорж, який воює з 2015-го, «українці закінчуються».
Є в мене підозри, що на цьому нагріють руки, і що це, вірогідно, стане «Великим будівництвом — 2».
Що ж, якщо з цією владою по іншому не можна, нехай гріють! Аби лиш бетон якісний робили.
Бо коли вам пропонують білет на останній перед великим потопом корабель, за нього є сенс навіть переплатити.
Джерело: Facebook
