Кафе. Звичайне придорожнє. Стоять люди, кава, круасан, бутерброди. У черзі молодий хлопець бедуїнської зовнішності. Вихоплює ніж і ззаду ріже резервіста. Поранення смертельне, але військовий встигає дістати пістолет, а молодий хлопець валить терориста з ніг і кілька секунд утримує на підлозі, доки поранений надсилає патрон у ствол.
Військовий кричить хлопцеві, щоб той забирався з лінії вогню. Терорист ще встигає стрибнути на нього, але отримавши кулю впритул, падає. Він убитий наповал, а резервіст через деякий час помер, «Швидка» не встигла.
З’ясовується, що 22-річний мешканець міста Рахат чотири роки тому переїхав із Гази по возз’єднанню з родиною. Так це тепер називається.
Мій добрий друг переїхав два роки тому репатріацією, у дружини єврейське коріння в третьому поколінні. Працює, сплачує податки, все гаразд. 5-річній дитині громадянства не дали, бо четверте покоління, треба проходити багаторічну процедуру, відзначатися в МВС, наймати адвоката, щоб не дай бог, не зробити якоїсь процедурної помилки. О 18-й дадуть громадянство (сподіваємося) і піде в армію. А потім працювати та сплачувати податки.
Ублюдок, який зарізав людину, сина, батька, чоловіка, отримав громадянство відразу (без будь-яких там коренів та поколінь). Щось відверто не так у нас із законами. Великий привіт міністру Смотричу та іншим, які вважають, що такі, як син мого друга, «розмивають єврейську ідентичність».
