Миколаївська область — одна з найгарячіших точок великої війни. Вона зазнала значних руйнувань, але зберегла свій промисловий і аграрний потенціал. Сьогодні регіон опинився у центрі уваги міжнародних донорів і української влади: від того, як проходитиме відновлення тут, залежить довіра до всього процесу повоєнної реконструкції в Україні.
Масштаби руйнувань
За даними обласної військової адміністрації, станом на літо 2025 року:
- понад 11 200 об’єктів інфраструктури зруйновані або пошкоджені;
- серед них — близько 270 освітніх закладів і понад 40 лікарень та амбулаторій;
- система водопостачання Миколаєва практично знищена після підриву Каховської ГЕС і обстрілів насосних станцій;
- сільське господарство втратило сотні тисяч гектарів через мінування та знищення зрошувальних систем;
- портова інфраструктура області залишається заблокованою і частково зруйнованою.
«Миколаївщина — це регіон, який відбудовуємо буквально з фундаменту. Але саме тут ми можемо закласти нові стандарти прозорості та ефективності», — говорить економістка Центру відновлення регіонів Ганна Соколова.
Основні напрями відновлення
1. Житло
- Держава запустила програму «єВідновлення»: понад 6 тисяч заявників уже отримали компенсації.
- У Миколаєві працюють модульні містечка, збудовані за підтримки UNHCR, уряду Данії та Польщі.
- Однак, за даними ГО «Рух ЧЕСНО», лише близько 30% пошкоджених багатоповерхівок реально відновлюються.
2. Інфраструктура
- Європейський інвестиційний банк погодив понад 100 млн євро на реконструкцію системи водопостачання.
- Розпочато відбудову мостів і доріг у Баштанському та Вознесенському районах.
- Портові потужності залишаються «замороженими», однак місцева влада просуває ідею створення логістичного хабу на базі Миколаєва.
3. Економіка
- Аграрний сектор: міжнародні донори (FAO, USAID) фінансують програми з розмінування та відновлення зрошення.
- Суднобудування: частина підприємств переорієнтовується на ремонт військових катерів та виробництво комплектуючих.
- Малий бізнес: близько 500 підприємців отримали гранти від EU4Business, однак експерти кажуть про ризик «мертвих проєктів» через нестачу кадрів.
4. Соціальна сфера
- Освітній процес здебільшого змішаний: частина шкіл відновила очне навчання, частина працює онлайн.
- Миколаївська обласна лікарня отримала обладнання від уряду Японії та мобільний шпиталь від Франції.
- Важливу роль відіграють місцеві НГО, які підтримують переселенців із Херсонщини.
5. Екологія та безпека
- На території області заміновано понад 300 тис. гектарів.
- Екологи б’ють на сполох через забруднення ґрунтів нафтопродуктами та важкими металами після обстрілів підприємств.
- Розпочато міжнародну програму «Зелений кордон», яка має відновлювати лісосмуги і степові екосистеми.
Проблеми та корупційні ризики
- Бюрократія: мешканці скаржаться на довгі черги й відмови у програмі компенсацій.
- Розподіл міжнародних коштів: журналісти фіксують непрозорі тендери, коли підрядники пов’язані з місцевими депутатами.
- Військовий фактор: регулярні обстріли сповільнюють будівництво, а бізнес не поспішає інвестувати.
- Відтік населення: за офіційними даними, лише в Миколаєві залишилось близько 60% довоєнного населення.
«Ризик у тому, що відновлення перетвориться на «годівницю». Якщо не буде прозорих механізмів контролю, область отримає нові руїни, але вже фінансові», — коментує журналіст-розслідувач Олександр К.
Перспективи
Попри виклики, експерти вбачають кілька ключових напрямів розвитку:
- «зелена енергетика»: вітрові та сонячні електростанції на півдні області;
- нові логістичні коридори: створення сухих портів і митних хабів;
- сільське господарство нового типу: перехід на сучасні технології зрошення та точного землеробства;
- суднобудування для безпеки: розвиток військово-морських потужностей у партнерстві з НАТО.
Висновок
Миколаївщина стає випробувальним полігоном відновлення України. Тут наочно видно, як руїни можуть стати основою для модернізації — або ж полем для нових схем і корупції. Успіх регіону залежить від того, чи зможе влада забезпечити прозорість, а громади — активну участь у контролі.
Олексій Платонов
