З книги Олега Володарського «Єрусалимська перлина» פנינת ירושלים І страшна тиша, що розриває душу на шмаття.Тиша, котра заганяє тебе в темряву, з якої просто немає виходу.Є лише відсутність часу та порожнеча.Є неймовірний біль і розірвана на маленькі шматочки душа. Не зателефоную! Тому що виживу. Виживу завдяки відлунню подільського дитинства. Завдяки молоку матері, теплим очам єврейської бабусі, котра, сама пізнавши голод, навчила мене цінувати кожну крихту хліба. Виживу лиш завдяки тому, що було багато доброго та щасливого в моїй душі.Завжди був Бог. Просто будучи ще зовсім маленьким, я не усвідомлював, що…
Виживеш – зателефонуй!
