Навесні 2025 року після масштабного тиску на власний бізнес та у зв’язку з наявними ознаками неплатоспроможності та неможливістю погашення боргів Худар Ганна Євгенівна звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Маніпулює «Олімп-Фінанс».
Так, 05 червня 2025 року суддя Господарського суду Одеської області Демешин Олександр Анатолійович відкрив провадження у справі про неплатоспроможність Ганни Худар.
Здавалося, що інститут банкрутства є зрозумілим і процедура має відбуватися відповідно до встановлених норм, проте суддя Демешин вирішив проводити процес під тиском і на користь одного із «кредиторів» Ганни Худар.
Вплив «Олімп-Фінанс»
Як відомо, навесні широкого розголосу набули новини про тиск з боку правоохоронних органів на бізнес Ганни Худар, де були очевидні ознаки фабрикації справи на користь ТОВ «Олімп-Фінанс» та пов’язаних із цією фірмою осіб.
Надалі, після фабрикації кримінальних справ, ТОВ «Олімп-Фінанс» та колишній засновник цього товариства Ярослав Сухенко почали у господарській справі чинити відповідний тиск на суд.
Абсурдність цих дій полягає в тому, що суддя Демешин у справі про банкрутство Худар Ганни виносить протилежні один одному рішення і навіть до одних кредиторів виявляє зухвале ставлення, а, наприклад, до ТОВ «Олімп-Фінанс» та Сухенко — лояльне.
Хотілося б наголосити, що стандарт доведення для кожного учасника справи — однаковий, жодних винятків немає, але тільки не в справі про банкрутство Худар.
Так, суддя Демешин визнає кредиторські вимоги Ярослава Сухенка до Ганни Худар у розмірі 27 млн грн. безпідставно та на підставі документів, які зараз у суді загальної юрисдикції визнаються недійсними.
Суддю Демешіна жодним чином не зупинив факт наявності іншої судової справи, повне заперечення Худара визнання даних кредиторських вимог, відсутність доказів передачі 27 000 000 грн. і навіть відсутність доказів наявності таких коштів у Сухенко.
Водночас вимоги іншого кредитора, які визнаються самим боржником, де є докази передачі таких коштів, є свідки, що підтверджують факт передачі коштів, а також законне підтвердження наявності таких коштів у кредитора – судом відхиляються.
В жодному разі не зрозуміло, чим керується суддя Демешин, який робить для деяких учасників справи «індивідуальним» інститут доведення в господарському судочинстві, а для боржників штучно збільшує розмір кредиторських вимог і завдає шкоди іншим кредиторам.
Незважаючи на те, що судова гілка влади в Україні є незалежною, ми бачимо ознаки прямого впливу та наявності ручного правосуддя в Господарському суді Одеської області на користь зацікавлених осіб.
