Черкаський земельний скандал в розпачі і хто відповість за 244 гектари, які громада втратила без аукціону?
На Черкащині розгортається черговий земельний скандал, який може стати предметом не лише судових розглядів, а й кримінального розслідування. Господарський суд Черкаської області 26 травня 2026 року задовольнив позов Черкаської окружної прокуратури та ухвалив повернути територіальній громаді майже 244 гектари земель комунальної власності вартістю понад 7,1 мільйона гривень.
Суд визнав недійсними договір оренди та додаткову угоду, на підставі яких сільськогосподарське товариство продовжувало користуватися землями громади. Як встановила прокуратура, після припинення дії договору оренди сторони фактично відновили право користування землею шляхом укладення додаткової угоди до вже нечинного договору. При цьому земельні торги, які є обов’язковими в таких випадках, проведені не були.
Фактично громада могла втратити можливість отримати значно більші надходження до бюджету, адже конкурентний аукціон дозволяє визначити ринкову вартість оренди землі та забезпечити максимальну вигоду для місцевих жителів.
Чи є підстави для кримінального розслідування?
Суд уже встановив порушення у сфері земельних відносин. Однак тепер виникає логічне питання: хто саме ухвалював рішення, які дозволили обійти законодавство та позбавити громаду права на відкритий земельний аукціон?
Особливу увагу правоохоронних органів можуть привернути дії посадових осіб органу місцевого самоврядування, які погоджували або підтримували укладення таких документів. Не менш важливим є з’ясування ролі депутатів, які могли голосувати за відповідні рішення, а також осіб, які могли здійснювати вплив на процес ухвалення рішень.
Якщо слідством буде встановлено, що посадовці діяли умисно, всупереч інтересам громади та в інтересах окремих суб’єктів господарювання, їхнім діям може бути надана правова оцінка за статтями Кримінального кодексу України щодо зловживання владою або службовим становищем, службової недбалості чи інших правопорушень. Конкретну кваліфікацію мають визначати виключно правоохоронні органи за результатами розслідування.
Питання, на які громада має право отримати відповіді
Після рішення суду залишається низка запитань:
- хто ініціював продовження користування землею без проведення аукціону;
- які посадові особи погоджували відповідні документи;
- хто голосував за рішення, що стали підставою для укладення спірних угод;
- чи проводилися юридичні експертизи законності таких дій;
- які фінансові втрати понесла громада через відсутність відкритих земельних торгів;
- чи отримав хтось неправомірну вигоду від використання комунальної землі.
Земля громади — не приватний ресурс
244 гектари землі — це не просто цифра у судовому рішенні. Це ресурс територіальної громади, який повинен працювати на розвиток сіл, ремонт доріг, підтримку шкіл, дитячих садків та соціальних програм.
Саме тому рішення Господарського суду Черкаської області можна вважати важливим прецедентом захисту інтересів місцевого самоврядування. Водночас повернення землі — це лише перший крок. Не менш важливим є встановлення всіх обставин виникнення цієї схеми та визначення персональної відповідальності осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до порушення інтересів громади.
Після набрання рішенням законної сили прокуратура заявила про контроль за його виконанням. Проте мешканці Черкащини очікують не лише повернення земель, а й відповідей на питання про те, хто і чому допустив ситуацію, за якої майже 244 гектари комунальної землі опинилися у користуванні без проведення обов’язкових земельних торгів. Саме від результатів подальших перевірок залежить, чи матиме ця історія не лише господарсько-правові, а й кримінально-правові наслідки.
О. Платонов
