Після скандалу навколо 425-го ОШП «Скеля» командування ЗСУ взялося за саму систему підготовки та комплектування штурмових частин
Зупинка набору новобранців може стати початком масштабної перевірки штурмових полків. Головне питання тепер — чи перетвориться кадрово-організаційне рішення Драпатого на реальну систему відповідальності командирів.
Що стоїть за зупинкою комплектування штурмових полків
Після скандалів навколо 425-го ОШП нове командування ЗСУ взялося за систему, яка роками залишалася практично недоторканною. Йдеться вже не лише про долю одного підрозділу, а про принципово нові правила комплектування, контролю та відповідальності командирів. У штурмових підрозділах Збройних сил України розпочався процес, який може стати одним із наймасштабніших кадрово-організаційних перезавантажень останнього часу.
У центрі уваги — 425-й окремий штурмовий полк «Скеля». Після серії публічних розслідувань, повідомлень про можливе насильство щодо військовослужбовців та численні смерті новобранців навколо підрозділу виникли питання, на які вже неможливо було відповідати звичайними кадровими перестановками. І тепер новий Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий демонструє готовність переглядати саму систему.
«Скеля» стала точкою, після якої мовчати вже неможливо
Історія 425-го полку вибухнула після журналістських розслідувань щодо умов проходження підготовки новобранцями. За даними, оприлюдненими медіа, з кінця 2025 року до весни 2026-го у навчальних центрах «Скелі» зафіксували щонайменше 26 смертей серед новоприбулих військовослужбовців. Сам полк підтвердив 25 смертей із 26 згаданих випадків та заявив, що за кожним із них проводиться перевірка.
Водночас важливо не змішувати різні обставини цих смертей. Командування «Скелі» заперечувало твердження про те, що всі випадки були наслідком насильства чи неналежного поводження. Частина смертей, за версією полку, була пов’язана із захворюваннями та станом здоров’я військовослужбовців. Але паралельно з цим існували й повідомлення про можливе побиття та знущання над військовослужбовцями. Саме це перетворило історію «Скелі» з внутрішньої армійської проблеми на загальнонаціональний скандал.
Найнебезпечніше — коли про проблему знали заздалегідь
Особливо гостро прозвучали заяви військової омбудсманки Ольги Решетилової.
За її словами, ще у 2025 році була ідентифікована група інструкторів, яких пов’язували з організацією знущань над військовослужбовцями на полігонах. При цьому, за словами омбудсманки, належних заходів для притягнення винних до відповідальності тоді не було вжито.
І саме тут виникає головне питання. Якщо інформація про зловживання була відома командуванню заздалегідь, чому система не спрацювала раніше? Бо проблема вже не тільки у конкретному інструкторі чи конкретному командирові. Проблема — у вертикалі контролю. Армія не може вимагати від солдата безумовного виконання наказів, якщо сама система не гарантує йому базового захисту від незаконного насильства.
ДБР отримало матеріали
Після публічних розслідувань ситуація перейшла у площину правоохоронних органів. Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактами можливих неправомірних дій щодо військовослужбовців «Скелі». А командування полку наприкінці липня вже публічно заявило, що займає безкомпромісну позицію щодо випадків насильства.
У заяві «Скелі» наголошується: бойові заслуги, звання чи посади не можуть виправдовувати приниження людської гідності, насильство або перевищення повноважень. Це важливе формулювання. Бо воно фактично означає: бойова ефективність підрозділу більше не може бути універсальним виправданням для методів, якими ця ефективність досягається.
І тут з’являється Драпатий та розпочав перезавантаження «Скелі»
Саме на цьому тлі особливого значення набувають рішення нового Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. Наприкінці липня стало відомо про рішення Генерального штабу призупинити набір новобранців до «Скелі». За даними РБК-Україна, це пов’язано з перевіркою комплектування військових частин.
Видання також повідомляло з посиланням на джерела в штурмових полках, що рішення могло стосуватися всіх штурмових полків Сухопутних військ і діяти з 26 липня. Це принциповий момент. Якщо раніше проблема розглядалася як історія одного полку, то тепер рішення виходить на рівень усієї системи комплектування штурмових формувань. А це вже значно масштабніше.
Чи означає це розформування «Скелі»?
Саме тут потрібно розділити факти та припущення. У публічному просторі з’явилася версія про фактичне розформування 425-го ОШП та переведення його військовослужбовців до інших частин. Але станом на зараз офіційного підтвердження саме ліквідації або розформування полку у відкритих джерелах немає. Більше того, представник «Скелі» повідомляв, що майбутня роль підрозділу може бути пов’язана з розширенням можливостей глибинної розвідки та ураження цілей у тилу противника.
Тобто набагато коректніше говорити про переформатування, призупинення комплектування та перевірку, а не ставити знак рівності між цими процесами і ліквідацією. Але якщо за результатами перевірок командування вирішить повністю змінити структуру підрозділу, його склад або систему управління — це вже буде інша історія.
Чому рішення Драпатого може бути ширшим за «Скелю»
Найцікавіше в цій ситуації полягає в тому, що рішення про зупинку поповнення може стосуватися не лише одного проблемного підрозділу. За інформацією, яку поширювали українські медіа, йдеться про перегляд комплектування штурмових полків загалом. І це логічно.
Якщо у системі виникають проблеми з підготовкою, розподілом особового складу, контролем командирів або адаптацією новобранців, просте збільшення кількості людей не вирішує проблему. Навпаки. Спочатку потрібно перевірити систему — і лише потім продовжувати її масштабувати. Саме це і може бути головним сенсом нинішньої паузи.
А що буде з людьми?
Це, мабуть, найскладніше питання. Якщо частину особового складу справді переводитимуть до інших підрозділів, важливо не допустити ситуації, коли разом із військовослужбовцями просто «перенесуть» старі проблеми. Адже зміна номера частини не змінює командну культуру.
Якщо командир не здатен забезпечити нормальне ставлення до підлеглих, його проблема не зникає після переведення. Тому справжнє перезавантаження має починатися не з таблички на воротах, а з відповідальності конкретних посадових осіб.
Історія 225-го полку — ще один тест
На цьому тлі резонанс навколо 225-го окремого штурмового полку також виглядає симптоматично. У публічному просторі з’явилися питання щодо його командира Олега Ширяєва, зокрема через інформацію про перебування у відпустці в Дубаї. Сам факт перебування військовослужбовця у відпустці за кордоном ще не доводить жодного порушення.
Але в умовах війни такі історії закономірно викликають суспільне питання: чи однакові правила діють для рядового бійця і для високопоставленого командира? Саме тому будь-які службові перевірки тут мають бути максимально прозорими у межах, які дозволяє військова таємниця.
Драпатий отримав армію, якій потрібна не косметика
Новий головком приходить у момент, коли Збройні сили одночасно потребують людей, зброї, ефективного управління і довіри суспільства. Ці чотири речі пов’язані між собою. Якщо суспільство бачить історії про знущання над військовими, небойові смерті, службову безкарність або нерівні правила для різних рівнів командування, це безпосередньо впливає на готовність людей довіряти армії.
А під час війни довіра — це теж ресурс оборони. Тому нинішня історія навколо «Скелі» може виявитися для Драпатого значно важливішою, ніж просто кадровий епізод. Це шанс показати, що в українській армії бойова ефективність більше не буде виправданням для безкарності.
«Скеля» стала символом проблеми — тепер потрібен результат
425-й ОШП був одним із найбільш відомих штурмових формувань української армії. Саме тому історія навколо нього має такий резонанс. Якщо факти знущань та перевищення повноважень будуть доведені, винні повинні понести відповідальність — незалежно від звання, посади чи бойових заслуг. Якщо ж окремі звинувачення не підтвердяться, це також має бути встановлено офіційно.
Але головне — система повинна зробити висновки. Не можна допустити, щоб після гучного скандалу просто змінили назву підрозділу, перевели людей і продовжили працювати за старими правилами. Саме тому рішення Драпатого про перегляд комплектування штурмових полків може стати набагато більшим за історію однієї «Скелі». Це може бути початком перевірки всієї моделі.
Моделі, в якій командир відповідає не тільки за виконання бойового завдання, а й за людей, яких йому довірила держава. І якщо новий головком справді вирішив ламати стару систему, то найкращим доказом цього будуть не гучні накази й не нові призначення. Найкращим доказом стане армія, у якій солдат знає: його життя, гідність і право на законне ставлення захищені не словами, а реальною системою відповідальності.
