Олігархи для народу, утопія чи … – дискусійна тема від редактора

Поделиться

Пропонуємо дискусійну тему. Хоч убийте, от не можу зрозуміти одного, чому потрібно вбивати / ліквідувати олігархів, а не втілити їх на курок несучих золоті яйця для свого ж народу. Мабуть, прищеплена ненависть з часів Жовтневої революції 1917 року до поміщиків, куркулів, промисловців, простіше кажучи буржуям залишилася на генетичному рівні, пам’ятайте від Володимира Маяковського – «їж ананаси, рябчиків жуй день твій останній приходить буржуй».


Пам’ятайте як малювали карикатуристи американських імпіреалістів-капіталістів, або жирних, або злісних худих старичків, класичний приклад дядечко Сем. А ось кулаки були помірної вгодованості.

І свої і заморські багатії відповідно до доктрини на першому етапі будівництва СРСР були ворогами, потім коли зрозуміли, що колгоспи справі не допоможуть була сформована нова економічна політика НЕП що мала на увазі легалізацію і розвитку підприємницької діяльності. І дійсно держава стало жити краще і веселіше, полилися впливу в економіку, став працювати маховик ринкової економіки, разом з тим опосередковано більшовики розпалювали класову ненависть, з’явилося викривальне слово непман, що означало розмовна назва підприємців в Радянській Росії і СРСР в період НЕПу (1921- 1931). І хоч допускалося тільки дрібне підприємництво. Непмани, згідно з Конституцією РРФСР 1918 року і Конституції Української РСР 1925 року, були позбавлені виборчих прав як «нетрудові елементи». 

З другої половини 1926 року розпочалося здійснення політики з витіснення приватного сектора в економіці, перш за все шляхом різкого збільшення податків. 11 жовтня 1931 року було прийнято постанову про повну заборону приватної торгівлі в СРСР. На початок 1930-х років в СРСР приватні підприємці як соціальна група перестали існувати, колишні непмани, які продовжували вести підприємницьку діяльність, піддавалися репресіям. Ось вам додаток про принади «совка». Ідеологія того часу розглядала, що багатим бути погано, а бідняки це хороші люди. І це зрозуміло бідняками, тобто рабами завжди просто управляти в будь-якій країні і в будь-який історичний період.

Разом з тим в тій же Америці і Західній Європі інститут ринкової економіки формувався з доби середньовіччя, і якщо і були періоди жорсткої експлуатації бізнесу робітників, з часом держава ставала на їх захист, в тому числі і за допомогою профспілок. Під час великої депресії великий бізнес допоміг вирішити економічну кризу 1929-1933 років, природно не по своїй волі. Президентом Рузвельтом був організований круглий стіл в якому взяли представники провідних корпорацій і бізнес-кіл Америки, в результаті була вироблена стратегія по ліквідації кризи, для цього був створений спеціальний фонд, в який довелося вкласти свій капітал бізнесменам, зокрема була створена Адміністрація громадських робіт (англ. Public Works Administration, PWA) – американське федеральне агентство, створене в період Нового курсу Франкліна Рузвельта, в 1933 році, ним керував міністр внутрішніх справ Гарольд Ікес; спеціалізувалося на будівництві і громадських роботах.

Управління було створено на підставі Національного закону про відновлення промисловості, прийнятого в червні 1933 року у відповідь на економічну кризу часів Великої депресії: бюджет становив 3,3 мільярда доларів в перший рік – і 6 мільярдів у другій; метою діяльності було забезпечення зайнятості, стабілізація купівельної спроможності населення і допомогу у відновленні економіки. Управління було закрито в 1944 році. Іншими словами гроші олігархів через громадські роботи потрапили в руки громадян Америки які могли виплутатися з тієї депресії.

Під час другої світової війни бізнес США максимально витратився на зміцнення оборони країни, що як бачимо надалі дало в розвитку економіки і найсильнішої держави в світі. Крім того великий та й будь-який бізнес активно бере участь у благодійній діяльності і не тільки в своїй країні.

Тепер, про Україну, а чому б нам не зробити ідеологічну доктрину подібної в США і зобов’язати (спочатку по хорошому) так званих олігархів допомогти своїй країні, назвемо наприклад «Олігархи і бізнес з народом». Провести загальнонаціональний форум, запросити всіх учасників (бізнес, громадянське суспільство, політиків) і розробити власну стратегію порятунку, адже легше і комфортніше жити в колі забезпечених і радісних, ніж бідних і хворих, тільки тоді зміцнимо середній клас, як базовий елемент сильної держави! Недарма кажуть що найгірший мир, краще самої доброї війни, а руйнувати завжди простіше ніж створювати та будувати. А втому давайте не воювати з бізнесом, а створювати можливості для всіх. Слава Україні … 

Олексій Воронцов.

 p\s/ До речі мої прадідусь і прабабуся і їх сімейство в Миколаєві були бізнесменами ще до 1918 року коли їх розорила радянська влада, в 21-му неп був другим поворотним етапом, а потім знову розорення з вини гребанние сталінського режиму, як то так, давайте не повторювати історичних помилок, а будувати своє цивілізоване майбутнє.

Related posts

Leave a Comment