Хоча Кличко полум’яно закликав на збереженні культурної спадщини
Чергову сесію Київської міської ради її голова Віталій Кличко розпочав з актуальних проблем столиці. Міського очільника збурив стан збереження культурної спадщини в місті та обшуки правоохоронних органів в керівництва профільних департаментів міської адміністрації, що пов’язані в тому числі з виданням незаконних дозволів на будівництво.
Кличко за збереження спадщини?
“Столиця втрачає пам’ятка культури!”, – головна теза Кличка, з якої розпочалося скандальне засідання міської ради в четвер, 13 травня. За підписом міського голови був підготований відповідний проект рішення “Про звернення Київської міської ради до Кабінету Міністрів України щодо занесення об’єктів культурної спадщини міста Києва до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”.
Сам міський голова особисто наполіг на щонайшвидшому прийнятті відповідного рішення. Зауважимо, що проект рішення готувався паралельно до наповнення питаннями основи порядку денного, у зв’язку з чим навіть не потрапив до остаточного версії тексту. Тобто фактично – проект рішення розглянули негайно, з голосу Кличка.
Причина невідкладності розгляду – історична забудова міста, яка знищується на очах. На думку самого Кличка, знищують її саме через бездіяльність Міністерства культури України щодо невнесення пам’яток до Реєстру [а не через те, що міська влада видає дозволи на забудову, – прим. Авт.].
“Хотів би нагадати: якщо ми не будемо шанувати наше минуле, якщо ми не будемо захищати культурну спадщину, про майбутнє ми не можемо говорити”, – підсумував тему Кличко. Депутати були не проти. “ЗА” – 93, “ПРОТИ” – 0, “УТРИМАЛИСЬ” – 0. Рішення прийнято!
Наша пісня гарна нова…
Втім, коли міський градоначальник покинув своє почесне місце в сесійній залі, міські обранці повернулися до старої теми. Так, у порядку денному було одразу чотири питання, що стосувалися передачі під забудову або так звану “реконструкцію” цінної історичної забудови.
Проект забудови унікального витвору українського архітектора Володимира Заболотного у стилі постконструктивізм на вул. Обсерваторній, 11 депутати відклали до наступної сесії. Будівля дитячих ясел на вул. Алли Горської, 6 теж була врятована негативним голосуванням щодо відповідного проекту рішення. А от решті будівель – пощастило менше.
Будинок, в якому проживав видатний київський архітектор Микола Горденін та професор Київського університету Митрофан Довнар-Запольський, віддали під… нове житлове будівництво. Це при тому, що будинок на вул. Ярославів Вал, 29б є щойновиявленою пам’яткою, про які пів годиною раніше говорив мер Кличко, просячи у Кабміну пришвидшити їх внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Гра варта свіч. На екрані табло голосування проекту рішення ще має цільовим призначенням землі: “обслуговування та експлуатацію”, а от в самому тексті рішення вже чітко говориться про нове житлове будівництво.
Кількома днями раніше про небезпеку прийняття такого рішення вже попереджали громадські активісти. Зокрема, ГО “Мапа Реновації” та партія “Народовладдя” публікували повну юридичну аналітику виявлених в тексті рішення порушень чинного містобудівного та пам’яткоохоронного законодавства.
Але ані це, ані слова міського голови, прийняти “потрібні” проекти рішення так і не завадили, за який, до речі, проголосувала майже вся партія мера УДАР у Київраді. Аналогічним чином був прийнятий і проект рішення щодо реконструкції лікеро-горільчаного заводу 1896 року будівництва на вул.Кудрявська, 16а.
У своїй полум’яній промові про необхідність збереження культурної спадщини Кличко, зокрема, зазначав про те, що начебто через відсутність пам’яток в Державному реєстрі місто не може їх повноцінно реставрувати. “Пам’ятки культури руйнуються, а місто не може розпочати роботи там, де це вкрай необхідно”, – підкреслив міський голова.
Втім, така позиція виглядає… щонайменше дивною. По-перше, статус щойновиявленої пам’ятки який об’єкту культурної спадщини присвоює профільний Департамент міської влади уже автоматично надає їй захист закону. Відповідні положення містить ст. 22 Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
По-друге, навіть ті будинки, що за поданням міської влади вже були внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України й надалі перебувають в занедбаному стані та продовжують руйнуватися.
Іронічно, але після пам’яток – болючої теми для киян – Кличко відразу переключився на тему обшуків правоохоронців в Департаментах КМДА, що пов’язані були, в тому числі, з видачею міською владою сумнівних дозволів на будівництво за хабарі. Оскільки це – болюча теми для нього особисто – тут Кличко не добирав особливо слів, а сам факт підозри міської влади у “нечесній грі” назвав дешевим спектаклем. “Хто хоче мене потренувати – я скажу: я тренувався, ще коли ви в школу ходили”, – резюмував мер міста. Цікаво, лиш от одне, як ці слова співвідносити з діями міських депутатів, включаючи однопартійців самого Кличка, які лише протягом однієї сесії проголосували: а) за пришвидшення внесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру; б) за передачу одного з таких об’єктів під нове будівництво?
