Те, про що непублічно подейкували останнім часом, відбулось насправді: Володимир Зеленський ініціював відставку свого давнього товариша Івана Баканова з поста голови СБУ.
Утім, якщо це рішення президента стало для багатьох очікуваним, то указ глави держави про відсторонення (ще не так давно своєї близької соратниці) Ірини Венедіктової з поста генпрокурора навпаки – дещо здивував суспільство.
Що відбувається? Чому у цій історії говорять про збільшення впливу заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака — Олега Татарова?
Що про свою відставку та відсторонення кажуть самі Баканов та Венедіктова? І чому у парламенті були незадоволені їх роботою ще задовго до 24 лютого?
«Якби захотів його звільнити, я б вже його звільнив», – так Володимир Зеленський ще нещодавно коментував можливість відставки голови СБУ Івана Баканова. Це було 27 червня. Але не минуло і місяця, як президент спершу усунув очільника спецслужби від посади, а згодом і вніс до парламенту подання про його звільнення.
У самій Раді такому рішенню глави держави не здивовані.
«Усі давно розуміли, що у СБУ треба щось змінювати. І політики, і суспільство, і активісти – усі постійно говорили про це. Тому, я думаю, що рішення президента було ухвалене, зокрема, і тому, щоб зняти цю напругу», – говорить Радіо Свобода полковник СБУ, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, член фракції «Голос» Роман Костенко.
За його словами, чимало запитань до Івана Баканова у представників комітету було ще задовго до 24 лютого. Одним із наріжних каменів стало бачення реформи СБУ.
«По факту пан Баканов нічого не захотів у Службі безпеки змінювати. Він навіть якось сказав нам, що «реформа СБУ уже відбулась», – пояснює Роман Костенко.
Попри численні питання та численні запрошення, очільник СБУ, як кажуть у комітеті, прийшов на розмову лише раз – незадовго до широмасштабного вторгнення.
«На той момент він надав всю інформацію, яка цікавила комітет. Але станом на зараз я розумію, що та аналітика, яка тоді була подана, вона була (уже зараз бачачи, як розвиваються події) повністю неправильна», – зазначає Костенко.
Після початку широкомасштабного вторгнення в українському політикумі вперше серйозно заговорили про те, що президент може відправити голову СБУ у відставку.
Підставою для таких розмов стала низка резонансних новин. По-перше, ймовірна відсутність Баканова у столиці на початку великої війни.
«24 лютого я був учасником наради, яка відбувалася у президента. Я безпосередньо бачив практично всіх керівників центральних органів державної влади, які перебували або на робочих місцях, або на прямому зв’язку з президентом. Єдина людина, якої не бачив, – це Іван Баканов», – розповідав у розмові з «НВ» народний депутат Сергій Рахманін.
Про те, що очільника СБУ, ймовірно, не було у той час у столиці говорить і колишній голова Служби безпеки, а нині представник фракції «Батківщина» Валентин Наливайченко.
«Ми були весь час в Києві. Ми не бачили тоді публічних появ, ані голови СБУ, ані його заступників. У будь-якому разі березень (як і кінець лютого) – це був той період, коли нам про керівництво СБУ не було нічого чути», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
Сам Іван Баканов такі закиди на свою адресу, як раніше, так і зараз, не коментував.
Однак, є і інші куди більш серйозні звинувачення, які ставлять йому як голові СБУ у провину. Зокрема, призначення на високі посади у спецслужбі осіб, які могли співпрацювати з Росією.
Наприклад, після 24 лютого виявилось, що ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов та ексначальник управління СБУ в Криму Олег Кулініч могли передавати російським спецслужбам розвідувальну інформацію проти України та дані, що становлять держтаємницю.
