Зовсім недавно, поряд із Днем знань, професійна спільнота журналістів України перейняла кричущий факт тиску на один із базових демократичних інститутів – свободу слова, з боку Ольги Малярчук, яка нині обіймає посаду першого заступника голови Херсонської обласної державної (військової) адміністрації.
Чидав тиск чоловік Ольги, Олександр Малярчук . Він – керівник приватної охоронної компанії “Контрол ризикс” у Києві, якій дістався контракт на охорону посольства Канади в Україні, та на підході контракт на охорону посольства Японії. Бенефіціарні власники цієї організації перебувають у Великій Британії та Сінгапурі, вони найняли Олександра Малярчука уповноваженим менеджером українського підрозділу. Неоднозначні дії Малярчука викликали додатковий інтерес журналістів до персон, бекграунд яких призводить до неоднозначних висновків. Але про все по порядку.
Джерело: ЗРАДА НІ
Почнемо з епохи Януковича, коли подружжя Ольга та Олександр Малярчуки проживали в панельній офіцерській п’ятиповерхівці міста Миколаєва. Заробітна плата штатного офіцера військової частини в епоху Януковича була настільки скромною, що військовослужбовці крутилися як могли. Так, Малярчук Олександр за блатом був спрямований на заробітки у складі польсько-українського батальйону “ УКРПОЛБАТ ”, який виконував місію НАТО KFOR у Косові. Бойові дії були далеко позаду, тому служба в українсько-польському батальйоні була гарним та безпечним джерелом доходу. Дружина Ольга у цей час, без будь-якої професійної освіти, нелегально працювала фітнес-тренером у Миколаєві.
Слід сказати, батальйон відзначився серією скандалів, фігурантом якого виявився Олександр Малярчук разом з іншим офіцером. Вони за скромну суму 80 тисяч євро продали 1 мільйон 300 тисяч літрів палива місцевим ділкам, що спричинило кримінальне переслідування. Але воно було декоративним для начальства з НАТО : адже пізніше, вже в апеляційному суді Житомирської області вдалося цю кримінальну справу вирішити через скасування винесеного вироку. А потім уже закрити його, без наслідків для фігурантів. Крім того, у квітні 2011 року на контрольно-пропускному пункті Гюєшево македонсько-болгарського кордону в автомобілі KFOR було виявлено контрабандну партію цигарок обсягом 5 тисяч пачок. Це тільки ті епізоди, які набули розголосу в пресі.
Така служба у миротворчому контингенті поправила добробут подружжя Малярчуків і Ольга покинула роботу фітнес-тренера, відкривши магазин дитячого одягу. В офіційній біографії Ольга Малярчук пояснює зміну роду занять професійною травмою. Проте революційні події в країні 2014 року та наступні за ними військові події змінили життя сім’ї військовослужбовця Олександра Малярчука .
У червні 2014 року, в ході спецоперації АТО зі штурму Слов’янська, як замкомбат Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади, Олександр Малярчук у складі штурмової групи потрапив у засідку. За його версією, коли він лежав, відстрілюючись від атаки сепаратистів, йому переїхав ногу БТР. Внаслідок чого він потрапив до столичного шпиталю, разом із десятками інших бійців, які мають бойові поранення різного ступеня. Проте преса найбільше приділила увагу саме Олександру Малярчуку та його дружині: вийшли десятки телевізійних сюжетів та сотні статей на цифрових медіа України різного ступеня популярності.
Водночас серед військовослужбовців щодо Олександра Малярчука склалася дещо інша думка. За свідченням товаришів по службі, Олександр у штурмі Слов’янська безпосередньої участі не брав, а пошкодження він отримав з необережності, вони вважають це побутовою травмою. Більше того, його підозрюють у співпраці із сепаратистами, що начебто сам Малярчук надав їм інформацію, яка дозволила організувати засідку. Однак, на тлі масової інформаційної завіси в медіа ці підозри залишилися на рівні непідтверджених чуток.
У зв’язку з пораненням Олександра Малярчука було нагороджено державними нагородами, отримав звання підполковника та звільнено в запас, отримавши посаду доцента кафедри Одеської військової академії. Ольга Малярчук у цей час розгортає активну громадську діяльність на волонтерській ниві, і примикає до політичної сили Петра Порошенка , займаючи у партійній структурі обласного контуру керівні позиції. Магазин із продажем дитячих речей вона закриває у травні 2015 року та отримує посаду директора установи з реабілітації дітей з інвалідністю у Миколаєві. Будучи доцентом Одеської військової академії, Олександр Малярчук веде активні дії зі створення освітніх установ військової спрямованості для підлітків (кадетські класи на базі інтернатів).
Таким чином можна дійти очевидного висновку: після подій штурму Слов’янська, родина Малярчуків отримала гідний соціальний ліфт та підтримаю різного рівня, що винесло їх до авангарду патріотичного руху України. Таких випадків після подій 2014 року чимало, коли нові люди піднімаються на Олімп суспільно-політичного процесу, допомагаючи будувати оновлену країну.
Проте, для ветерана російсько-української війни, як себе любить називати Олександр Малярчук , виглядає вкрай дивним його військове відрядження до Іраку у зв’язку із укладеним контрактом із ВАТ “Лукоїл” у 2018 році. Для патріота України це вкрай нелогічне. Адже проти цієї російської організації СБУ ще 2015 року порушила кримінальні справи через фінансування тероризму (ст. 285-5 КК України).
Поки Олександр Малярчук займався виконанням контракту для російського ВАТ «Лукоїл» в Іраку, дружина Ольга у 2019 році намагалася отримати місце у парламенті від партії «Європейська солідарність» , але без успіху. У 2020 році вона залишає політичну організацію Петра Порошенка і починає співпрацювати з призначенцем президента – Віталієм Кімом . Через рік він призначає її своїм радником у справах військовослужбовців, принагідно вона очолює благодійний фонд Сергія Притули у Миколаївській області. З березня 2023 року Ольга Малярчук призначена заступником голови Херсонської обласної військової адміністрації, вона керує роботами з ліквідації наслідків військового характеру на Херсонщині та відповідає за спрямування оборони та цивільного захисту населення.
У 2022 році Олександр Малярчук повертається з Іраку до України та стає директором охоронної приватної організації з іноземним капіталом “ Контрол ризикс Україна ”, яка охороняє посольства в Україні. Проте, у березні 2024 року, антикорупційне видання “Інтент” звернуло увагу на декларацію Ольги Малярчук , у якій вона не вказала вартість квартири, що належить дружині – Олександру Малярчуку , крім цього, не задекларувала його доходи на посаді “ Контрол ризикс Україна ”.
У серпні та вересні 2024 року інформаційне агентство “ УКРПРЕС ІНФО ” видало серію статей з розслідуванням діяльності подружжя Малярчук, звернувши увагу на факт співпраці Олександра Малярчука з російським ВАТ “Лукоїл” , його роботою в організації з іноземним капіталом, та на стрімко розвивається.
Після цих подій НАЗК виключило з публічного доступу декларацію Ольги Малярчук , а на адресу інформаційного агентства “ УКРПРЕС ІНФО ” почали надходити погрози від Олександра Малярчука у вигляді письмових звернень та телефонних дзвінків. Що саме собою здається немислимим. Адже Ольга Малярчук обіймає посаду з доступом до державної таємниці, опікується питаннями оборони в регіоні, де проходять активні бойові дії, і частину якого вже окуповано військовим шляхом.
Платонов Олексій
