“Під прикриттям турботи про військових”
Військова психіатрія — одна з найменш прозорих сфер української системи оборони, про це ми неодноразово писали. Формально вона покликана рятувати життя, допомагати бійцям, які пройшли пекло фронту. Але на практиці — це ще й потужний фінансово-корупційний потік, який десятиліттями перебуває під контролем обмеженого кола осіб.
Два імені, які знову виринають у зв’язку з корупційними схемами у військовій медицині, — Лариса Родченко та Олексій Толмачов, обидва пов’язані з УВМА (Українська військово-медична академія) і системою психіатричних клінік південного регіону.

2. Схема: “Психіатрія — для своїх”
Згідно з даними журналістських джерел, відкритих тендерів і витягів з Prozorro, між 2022 і 2025 роками через низку медичних структур, пов’язаних з УВМА, пройшло понад 180 мільйонів гривень на програми психіатричної допомоги військовим. Частина коштів виділялася через програми “Психологічна реабілітація учасників бойових дій” та “Медичне забезпечення в умовах воєнного стану”.

Ключові ознаки схеми:
- тендери вигравали одні й ті самі клініки, переважно з Одеської області;
- серед них — клініка Південного регіону, яку в експертному середовищі неодноразово пов’язували з Ларисою Родченко;
- формальні замовники — військові частини або підрозділи МОУ, які не мають повноважень перевіряти фактичне надання послуг.
Фактичним координатором між МОЗ, МОУ та цими клініками виступав Олексій Толмачов — офіційний представник військової психіатрії, який має статус головного консультанта з ментального здоров’я у Збройних Силах.
“Толмачов не просто підписує документи. Він контролює, які лікарні потрапляють до списків ‘рекомендованих’ для контрактів. А Родченко — забезпечує адміністративний та політичний супровід”, — пояснює один із чиновників МОЗ на умовах анонімності.

3. Політичне прикриття: “зв’язки з Банковою та псевдоактивістами”
Кілька джерел у профільних комітетах Верховної Ради підтверджують: саме Родченко має виходи на Офіс Президента, де питання військової медицини курує неформальна група радників, близьких до однієї з політтехнологічних команд Банкової.
Цей “дах” забезпечує прикриття для закупівель і призначень, а також блокує потенційні розслідування. У 2024–2025 роках низка матеріалів про корупцію у військовій психіатрії так і не потрапила до публічного розгляду — зокрема, через тиск на журналістів та внутрішні накази МОУ про “службову перевірку” без результатів.
“Будь-який сигнал щодо психіатричної клініки або реабілітаційного центру відразу ‘гаситься’. Вони вміють домовлятися, а Банкова покриває, бо там свої люди”, — каже джерело з парламентського комітету.

4. Маніпуляції з реабілітацією
Проблема — не лише в фінансах.
Система реабілітації військових, яку очолюють Родченко та Толмачов, стала інструментом маніпуляцій із показниками ефективності.
Фактично:
- частина пацієнтів у звітності “лікується” лише на папері;
- “психологічні програми” дублюють одна одну;
- закупівлі медикаментів проводяться за завищеними цінами;
- клініки фіксують перебування пацієнтів, які там ніколи не з’являлися.
Так, у 2023 році клініка Південного регіону звітувала про понад 600 військовослужбовців, які пройшли “повний курс відновлення”. Проте за запитами журналістів частина цих осіб уже служила у бойових частинах, тобто фізично не могла проходити реабілітацію.
5. Роль Толмачова: “офіційний дах системи”
Олексій Толмачов — кандидат медичних наук, офіційний очільник військової психіатрії.
Його позиція — ключова: саме через нього проходять кадрові рішення, затвердження клінік, методичних рекомендацій, фінансових розрахунків.
“Без його візи не проходить жодна програма. Він — головний фільтр”, — зазначає співробітник однієї з військових госпіталей.
Толмачов не фігурує у відкритих кримінальних справах, однак у неформальних колах його називають координатором “прикриття” для схем Родченко. Саме він виступав спікером на кількох конференціях, зокрема у жовтні 2025 року (“Ментальне здоров’я військовослужбовців: виклики сьогодення”), де представляв офіційну позицію військової медицини.
6. Документи й запити
Редакція підготувала офіційні запити, щоб перевірити наведені факти:
- До Prozorro — перелік тендерів, пов’язаних із закупівлями для психіатричних відділень у 2022–2025 рр.
- До УВМА — копії наказів щодо призначень Толмачова та затвердження клінік для психіатричної допомоги.
- До МОЗ — інформацію про ліцензування приватних та регіональних клінік, що отримували військові контракти.
- До Клініки Південного регіону — дані про кількість пацієнтів, джерела фінансування та контракти з МОУ.
Результати запитів будуть оприлюднені окремо після отримання відповідей.
7. Висновок: “Коли допомога стає прикриттям”
Військова психіатрія мала б бути символом турботи про тих, хто пройшов війну. Натомість вона перетворилася на інструмент освоєння бюджетних коштів і політичного впливу.
Лариса Родченко та Олексій Толмачов — лише вершина айсберга, за якою стоїть ціла мережа людей, що роками користуються відсутністю контролю.
Справжня реформа можлива лише тоді, коли фінансування стане прозорим, а керівники — підзвітними не лише МОУ, а й суспільству.
