Поки російські ракети продовжують руйнувати українські міста, один із тих, хто стояв біля витоків анексії Криму, спробував зіграти у стару добру московську гру — «затягнемо суд». Але цього разу сценарій, схоже, дає збій.
У Печерському суді Києва відбулося чергове засідання у справі колишнього депутата Державної Думи РФ, мільярдера Магомеда Гаджиєва — одного з тих, хто у 2014 році особисто голосував за анексію Криму.
Його підозрюють за статтею 110 Кримінального кодексу України — посягання на територіальну цілісність та недоторканність держави. І хоча Гаджиєв давно переховується за кордоном, українська Феміда, схоже, не має наміру грати за його правилами.
Закрите засідання і невидимі адвокати
29 жовтня 2025 року засідання у справі Гаджиєва несподівано стало закритим.
Журналістів і громадських активістів не допустили до зали суду, а представники пресслужби Печерського суду не надали жодних пояснень, чому слухання, які раніше відбувалися відкрито, раптом обмежили від громадського контролю.
Деякі присутні пов’язують це рішення із появою нових “представників” Гаджиєва — осіб, які подали електронне клопотання нібито від його імені та представилися “адвокатами” з Бельгії.
Проте, як підтвердила головуюча суддя Анна Гридасова, ці особи не мають статусу адвокатів в Україні і не можуть представляти інтереси підозрюваного відповідно до Закону «Про адвокатуру».
“Відсторонити державного адвоката ми не маємо підстав, бо інших захисників у Гаджиєва немає”, — наголосила суддя.
Гра на затягування
Державний адвокат російського політика, Володимир Стогов, який включався в засідання онлайн, повідомив суду, що ніколи не мав особистих контактів із підзахисним і навіть не знає, де він перебуває.
Водночас, за його словами, нещодавно він контактував із “невідомими особами”, які представлялися “новими адвокатами” Гаджиєва й хотіли “увійти у справу”.
“Разом із цим є заява начебто самого Гаджиєва про відмову від мене як від захисника й довіру іншим адвокатам із Бельгії”, — зазначив Стогов.
Суд, однак, зайняв принципову позицію: справа не може зупинятися через формальні спроби змінити захист, якщо ці кроки не відповідають українському законодавству.
Прокуратура: справа має бути публічною
Прокурори наполягають, що судовий процес має залишатися відкритим, адже йдеться не лише про окрему особу, а про символічну справу — відповідальність за російську агресію.
Вони нагадують, що всі повістки та повідомлення про підозру були оприлюднені у ЗМІ, а сам Гаджиєв і його представники не з’явилися на жодне засідання.
Чергові слухання призначено на 13 і 21 січня 2024 року, а також на кілька наступних дат, що демонструє рішучість суду продовжувати розгляд справи без зволікань.
Контекст: 64 депутати вже засуджені
Це не поодинокий випадок.
Наприкінці 2023 року 64 депутати Державної Думи РФ уже були засуджені українськими судами за тією ж статтею 110 ККУ.
Кожен отримав 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Йдеться про тих самих депутатів, які у лютому 2022 року звернулися до Путіна з проханням визнати так звані “ДНР” і “ЛНР” — політичний крок, який став спусковим механізмом повномасштабного вторгнення.
Мільярдер війни
Магомед Гаджиєв — уродженець Махачкали, колишній депутат “Єдиної Росії” й один із найбагатших політиків Північного Кавказу.
У 2014–2022 роках він активно підтримував діяльність терористичних “ДНР” і “ЛНР”, отримував “нагороди” від ватажків бойовиків, а після початку вторгнення — фінансував дагестанські підрозділи російської армії, які воювали на українській території.
В російських ЗМІ збереглися публікації про “подяки” від командирів окупаційних військ — докази його причетності до фінансування війни.
Що далі
За інформацією джерел у правоохоронних органах, українські слідчі готують нові підозри Гаджиєву — за фінансування тероризму та участь в організації російської агресії проти України.
Попри намагання олігарха сховатися за іноземними “адвокатами” та закритими дверима суду, його справа стає ще одним доказом:
війна має не лише фронт, а й правосуддя. І цього разу тінь грошей не затьмарить закон.
