Останні роки український політичний простір регулярно сколихують два типи гучних подій — викриття корупційних або кримінальних схем, пов’язаних із впливовими бізнес-групами і чиновниками, а також обшуки або силові дії, що так чи інакше стосуються найближчого оточення найвищих посадовців держави.
На цьому тлі у публічну площину все частіше виходять порівняння між розслідуваннями, що ведуться щодо групи, умовно названої «Мідич енд Ко», і обшуками, які силові органи проводили у справах, пов’язаних із діяльністю окремих структур, що перебували в орбіті Андрія Єрмака або фігурували у публічних звинуваченнях на його адресу.
Хоча юридично це два різні сюжети, вони мають низку спільних рис, що пояснює, чому їх часто аналізують у зв’язці.
1. Обидва кейси містять елементи потенційного перетину бізнес-інтересів і державних рішень
«Мідич енд Ко»:
- У відкритих джерелах, журналістських розслідуваннях та окремих матеріалах правоохоронців групу пов’язують з можливими схемами у сфері державних закупівель, медичних постачань, нерухомості або будівельних інтересів.
- Йдеться про ймовірне використання впливу окремих посадовців чи посередників для забезпечення інтересів певних бізнес-груп.
Справи, де фігурувало прізвище Єрмака:
- У різний час у медіа з’являлися матеріали про окремі структури чи осіб, нібито пов’язаних із «офісом» або політичним оточенням голови ОП.
- Частина обшуків проводилася не стосовно Єрмака особисто, а щодо людей або компаній, які опинилися в орбіті його політичного впливу, або ж були згадані в інших кримінальних провадженнях.
У двох сюжетах простежується однаковий мотив:
→ правоохоронці перевіряють, чи не використовувалися державні механізми для приватного впливу або збагачення.
2. Обидві історії — приклади “розмитої” відповідальності та непрозорих ланцюгів впливу
І в «Мідич енд Ко», і в справах, де фігурувало прізвище Єрмака, ключовим є не пряме доведення вини конкретної посадової особи, а наявність структур посередників — компаній, помічників, радників, комунікаторів, бізнесових партнерів.
У цих кейсах:
- між рішенням і вигодонабувачем часто існує 2–3 рівні посередників;
- складно ідентифікувати, хто саме був “мозковим центром“ схеми;
- суб’єкти фігурують у справах, але юридично можуть бути лише свідками.
Силовики працюють за логікою:
«Вплив, який формально не оформлений документами, але простежується у поведінці учасників ринку».
3. Обидві справи активно використовуються у політичній боротьбі
Найважливіша подібність — політичний резонанс.
Схожі елементи:
- У медійному полі ці історії часто подаються з політичною інтерпретацією, а не лише як кримінальні провадження.
- Опоненти влади або конкуренти впливових бізнес-груп використовують їх для ударів по політичних позиціях фігурантів.
- Заяви про “замовні обшуки”, “переділ сфер впливу”, “силові атаки” типові для обох сюжетів.
Таким чином, юридичний процес супроводжується інформаційною війною, що ускладнює об’єктивну оцінку реальних правопорушень.
4. В обох випадках силові дії відбуваються в умовах конфлікту між окремими правоохоронними структурами
У справах, що стосуються групи “Мідич енд Ко”, так само як і у випадках, коли проводилися обшуки в структурах, пов’язаних із Єрмаком:
- працюють різні органи — ДБР, НАБУ, СБУ, Нацполіція;
- нерідко вони діють паралельно або конкурують між собою за підслідність;
- кожен кейс стає полем «боротьби юрисдикцій».
Це створює враження хаотичності, але також свідчить про внутрішній тиск і спроби різних силових груп контролювати інформаційні потоки та розслідування.
5. Суспільна недовіра і вимога прозорості — спільний фон обох сюжетів
В обох історіях громадськість бачить:
- дефіцит офіційної інформації від правоохоронців;
- витоки в медіа, які часто замінюють собою офіційні документи;
- підозру в політичному підтексті, що може спотворювати фактологію.
Такі справи функционирують у режимі високої недовіри, тому кожна дія слідчого трактуються як можлива політична операція.
6. “Схеми”, що працюють за схожими моделями
Хоча юридично це різні процеси, журналісти та експерти часто відзначають структурну схожість:
- наявність групи впливу, якій приписують координацію інтересів;
- використання бюрократичних вузлів — держзакупівель, дозвільних процедур, погоджень;
- підключення силових або політичних ліфтів;
- діяльність у «сірій зоні» між криміналом, політикою та бізнесом.
7. Що принципово відрізняє два сюжети
Попри численні паралелі існує важлива різниця:
- У кейсі «Мідич енд Ко» зазвичай йдеться про конкретні кримінальні епізоди, пов’язані з окремими фірмами, фінансами або оборудками.
- Обшуки, пов’язані з оточенням Єрмака, не означають підозри самому Єрмаку, і часто стосуються ширших проваджень, де його ім’я з’являється у медіа через політичний контекст, а не юридичні формулювання.
Тобто в одному випадку — кримінальна схема, яку намагаються розмотати; в іншому — політична оптика, яка часто домінує над фактами.
Висновок: чому ці справи порівнюють і чому це важливо
Порівняння розслідувань щодо «Мідич енд Ко» та обшуків, пов’язаних з Єрмаком, демонструє загальні тенденції українського державного управління та правоохоронної системи:
- непрозорами впливів,
- використанням силових інструментів у політичних цілях,
- змішуванням інтересів бізнесу та влади,
- нестачею комунікації від правоохоронців,
- надмірною кількістю інформаційних інтерпретацій замість фактів.
Це створює простір, де гучні справи не стільки вирішують корупцію, скільки стають елементами боротьби між групами впливу.
Хронологія подій, які дозволяють провести паралелі між розслідуваннями «Мідич енд Ко» та обшуками, пов’язаними з Єрмаком
2019–2020: Формування груп впливу та перші сигнали про можливі схеми
- Осінь 2019: після зміни влади низка бізнес-груп починає переорієнтовуватися на нові «центри тяжіння». Утворюються неформальні кола впливу навколо держзакупівель, будівельних рішень та медичних постачань.
- 2020: у журналістських розслідуваннях уперше з’являються згадки про структури, які пізніше об’єднають під умовною назвою «Мідич енд Ко» — як групи, що нібито використовує доступ до чиновників для просування комерційних інтересів.
- Паралельно у ЗМІ зростає кількість матеріалів про вплив оточення Андрія Єрмака, зокрема про діяльність окремих радників та посередників, що спричиняє підвищений інтерес правоохоронців.
2021: Перші офіційні перевірки і поява множинних паралельних проваджень
- Правоохоронні органи (НАБУ, ДБР, СБУ) відкривають низку проваджень, що стосуються нецільових витрат, державних закупівель та можливого зловживання службовим становищем.
- Розслідування щодо «Мідич енд Ко» починає розширюватися: згадуються окремі тендери, рух коштів, пов’язані компанії.
- У той же час кілька кримінальних справ стосуються компаній або осіб, які перебували поблизу політичного кола Єрмака. Прямого стосунку до нього немає, але прізвище стає медійним маркером.
2022: Війна та нова хвиля перерозподілу впливу
- Повномасштабне вторгнення створює середовище для екстрених закупівель, логістичних схем і швидких рішень.
- Це підсилює інтерес правоохоронців до всіх груп, які мали доступ до критичних секторів — медицини, інфраструктури, будівництва, оборонки.
- У цей період фігуранти з кейсу «Мідич енд Ко» знову опиняються у фокусі через постачання та перерозподіл військових і гуманітарних ресурсів.
- Водночас з’являються публічні заяви опозиційних політиків про можливе зловживання впливом в оточенні ОП, що знову актуалізує тему обшуків структур, які згадуються поруч із Єрмаком.
2023: Масові обшуки та “війна силових структур”
- Початок 2023 року: підрозділи ДБР, СБУ та НАБУ проводять серію обшуків у справах, що стосуються держзакупівель, оборонної сфери та корупційних ризиків.
- Частина обшуків здійснюється у рамках справ, які медіа відносять до «орбіти Єрмака». Формально — це окремі фірми або посадовці середньої ланки, але заголовки набувають політичного забарвлення.
- Паралельно з цим слідчі дії відбуваються і щодо структур, пов’язаних із «Мідич енд Ко». Помітна конкуренція за підслідність: справи переходять між органами, що створює враження боротьби груп впливу.
2024: Активізація кримінальних справ і перехід у публічну площину
- Розслідування щодо «Мідич енд Ко» набуває системності: відбуваються нові слідчі дії, викликають свідків, перевіряють пов’язані компанії.
- Медіа отримують витоки з матеріалів, що підсилює політичну складову: історію активно використовують у міжкланових інформаційних атаках.
- У кількох інших провадженнях, де фігурують компанії або особи, що раніше згадувались поруч з Єрмаком, правоохоронці проводять другу хвилю обшуків. Це знову подають як “удар по ОП”, хоч юридично справи формально не зачіпають керівника Офісу.
2025: Кульмінація інформаційно-правоохоронного протистояння
- Початок 2025 року: розслідування щодо «Мідич енд Ко» виходить на новий рівень — перевіряються великі контракти, зв’язки з державними структурами, рух капіталу.
- У пресі з’являється хронологія інтегрованих схем — від держзакупівель до будівельних проектів.
- Практично одночасно відбувається нова серія обшуків, пов’язаних з фігурантами інших кримінальних проваджень, що медійно знову виводять на орбіту Андрія Єрмака. Це породжує дискусію про “збіг часу”, “внутрішні силові війни” та “боротьбу груп впливу”.
- Усе це накладається на загострення політичної боротьби напередодні ключових рішень у владі, утворюючи майже дзеркальну ситуацію:
→ з одного боку — бізнес-група «Мідич енд Ко»,
→ з іншого — силові й медійні атаки на оточення Єрмака.
Підсумкова рамка для хронології
Хронологія демонструє, що обидві історії розвиваються паралельно, у схожій логіці:
- періоди тиші змінюються хвилями обшуків;
- інформаційні вкиди синхронізуються з політичними циклам;
- розслідування стають інструментами міжелітної боротьби;
- правоохоронці працюють фрагментовано і часто конкуренційно.
