Журналістське розслідування про можливі маніпуляції з технічною документацією, площами будинку, фінансовою звітністю та діяльністю керуючої компанії у Шевченківському районі столиці
У матеріалі досліджуються документи, офіційні відповіді державних установ та позицію мешканців щодо управління історичним будинком. У центрі уваги — питання законності реконструкцій, комерційного використання підвальних приміщень та фінансової прозорості.
і цього історичного будинку викрили масштабну схему маніпуляцій із технічними даними, площами та рахунками на управління будинком, у якій офіційні документи комунальників перетворилися на суцільний абсурд.
Наразі Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини вже відкрив офіційне провадження щодо системного приховування публічної інформації цим підприємством. Проте деталі фінансово-технічної калькуляції, які комунальники намагалися приховати від людей, шокують навіть досвідчених юристів.
«Мертві душі» у законі: як чиновники РДА здали мешканців у комунальне рабство
Головним юридичним шоком цієї історії став сам факт укладення Договору № 603 на управління будинком. Цей без перебільшення доленосний для тисяч людей документ, який визначив кабальний тариф у 9,49 грн за квадратний метр, підписав аж ніяк не легітимний представницький орган співвласників, а… заступник голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації О. О. Чуздюк. Чиновник одноосібно вирішив розписатися «від імені співвласників».
Але найцінічніше криється в обов’язковому Додатку № 1 до Договору — «Список співвласників і площа квартир та приміщень». Цей стратегічний документ, скріплений гербовою печаткою РДА та особистим підписом пана Чуздюка, є… абсолютно пустим. Комунальники та чиновники району умисно чи з дивовижної халатності «забули» вписати туди бодай одне прізвище реальної людини, яка володіє майном у будинку, та площі їхніх квартир. У графі власників — зяюча порожнеча.
Підписання офіційної угоди з повністю пустим додатком, який є її невід’ємною частиною, містить очевидні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість). Поставивши свій підпис під «пустушкою», заступник голови РДА фактично легалізував викривлення даних будинку, підіграв інтересам керуючої компанії та позбавив мешканців законного права контролювати власне майно. Юристи вже готують відповідне звернення до правоохоронних органів, де дії пана Чуздюка отримають належну оцінку в межах кримінального провадження.
Магія цифр: як «зникли» сотні квадратних метрів під бізнесом
Завдяки «пустому» додатку Чуздюка та керуючої компанії вдалося провернути ще одну маніпуляцію. Керуюча компаія розраховує тарифи для людей, спираючись на загальну корисну площу будинку в 1734,84 кв. м. Водночас офіційний техпаспорт БТІ чітко фіксує реальну площу — 1859,4 кв. м. Куди ж зникла різниця у понад 124 квадратні метри? Відповідь криється в іншому додатку до договору, де площі підвалів та горищ будинку офіційно вказані як… 0,00 кв. м.
При цьому в реальності у цих «нульових» за документами підвалах роками активно діє комерційний бізнес: спочатку чеська ресторація «У Голема» (ТОВ «У хромого Пола») площею 276 кв. м, згодом – фабрика-кухня з виготовлення швидкої їжі (ТОВ «ТРАБАХАДОР», а також відомий клуб настільних ігор «Ігромаг». Втім, у списку приміщень замість повноцінних даних власників скромно тулиться лише загадковий напис «гр. пр. 76» без жодних цифр площі чи імен.
Схема проста: «обнуляючи» комерційні площі на папері, керуюча компанія штучно занижує загальну площу будинку в розрахунках. Через це фінансовий тягар утримання всієї будівлі перекладається на плечі звичайних мешканців житлового фонду, тоді як великі комерційні структури повністю виводяться з-під повноцінної оплати. Не важко здогадатись, хто її отримує кешем.
Офіційні докази: три вищих органи влади підтвердили тотальний самобуд
Спроби комунальників виправдати свою бездіяльність чи запевнити, що «все законно», повністю розбилися об офіційні відповіді трьох профільних відомств, які провели ревізію державних реєстрів:
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (ДАБК) у листі від 07.07.2026 офіційно зафіксував, що не видавав і не реєстрував жодних документів, які б давали право на реконструкцію горища під мансарди, перебудову підвальних приміщень чи влаштування вхідних груп по вул. Липинського Вячеслава (Чапаєва), 4-В.
Департамент містобудування та архітектури КМДА у листі від 08.07.2026 підтвердив: містобудівні умови та обмеження для проектування об’єктів за цією адресою ніколи не надавалися, а з 2007 року жодні матеріали проектної документації на реконструкцію чи капітальний ремонт туди не надходили.
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) у листі від 10.07.2026 провела повну перевірку Реєстру будівельної діяльності та його архіву. Голова ДІАМ Олександр Новицький офіційно зафіксував: у будинку 4-В легальною є лише внутрішня реконструкція квартири № 68, проведена ще у 2017 році. Жодних погоджень на зведення капітальних терас, підвальних ресторанів чи транзитних трубопроводів ПП «Інжиніринг» у державному реєстрі немає. Але і тут є нюанс: квартира №68, за даними мешканців», була «реконструйована» за рахунок захоплення спільного майна будинку – горища.
Таким чином, три державні контролюючі інстанції підтвердили: величезний ресторанний комплекс у підвалі та прибудови у дворі — це чистий, незаконний самобуд, який діє під «парасолькою» Керуючої компанії Шевченківського району.
Енергетичний феномен: 5 кіловат за 2200 гривень
Найбільш убойний доказ фінансових маніпуляцій міститься у питанні оплати електроенергії на місця загального користування. Коли мешканці вимагали надати первинні рахунки-акти від постачальника YASNO, в.о. директора КП Олександр Мальцев письмово заявив, що підприємство «не є розпорядником цих документів».
Це при тому, що у затвердженому цим же КП Кошторисі витрат для будинку № 4-В прописано пункт 1_14 «Придбання електричної енергії для МЗК», за яким з людей щомісячно стягують 2 206,54 грн (понад 26 тисяч гривень на рік). Тобто гроші з людей збирають, але куди і за які обсяги вони йдуть — «таємниця».
Щоб прикрити відсутність первинних звітів, комунальники видали в офіційній відповіді технічний шедевр, зауваживши, що вони «щомісячно протягом останніх трьох років передають у ДТЕК фіксовані показники 5 кВт споживання електроенергії на освітлення МЗК».
Будь-який енергетик чи математик-початківець підтвердить: фіксоване споживання рівно в 5 кіловат щомісяця і взимку, і влітку в багатоквартирному будинку є фізично неможливим. Крім того, за чинними тарифами 5 кВт аж ніяк не можуть коштувати 2200 гривень на місяць. Залишається відкритим питання: чиї гігантські обсяги споживання енергії (промислових витяжок та кухонного обладнання ресторану) насправді покриваються за рахунок прихованих маніпуляцій, поки мешканцям малюють «віртуальні» цифри?
Комерційне використання мереж будинку по вул. Липинського В’ячеслава, 4-В намагалися прикрити повним блокуванням звітності. Коли від Керуючої компанії затребували первинні акти виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) та журналів нарядів, щоб перевірити, чи приходили взагалі слюсарі та електрики в будинок, керівництво КП офіційно розписалося у власному беззаконні. У листі від 13.07.2026 керуюча компанія письмово визнала: «окремі кошториси та акти виконаних робіт на такі послуги не оформлюються».
Це пряме порушення Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Юридично це означає, що послуги вважаються ненаданими, а щомісячне нарахування плати за них є безпідставним збагаченням комунальників. Саме безпідставним. Тому що доступу у комунальників до внутрішньобудинкових мереж будинку немає, адже вони з 2012 року наглухо «зашиті» підвісною стелею ресторанного господарства, розміщеного у підвалі.
Апофеоз вандалізму: підпільна врізка в інженерні мережі будинку та судова війна злобудовника проти КМДА
Найбільш зухвалим проявом комунального безладу стало підключення сторонньої комерційної будівлі (літ. В на вул. Липинського, 4-Г) до внутрішніх магістральних інженерних мереж нашого будинку № 4-В приватним підприємством ПП «Інжиніринг». Двір будинку-пам’ятки буквально розрили до фундаменту, пробили в ньому велетенські отвори, змонтувавши важкі підземні залізобетонні бункери-колодязі без жодного погодження з мешканцями та відпоідними структурами.
Коли люди зажадали пояснень від Керуючої компанії Шевченківського району, в.о. директора О.Мальцев у своїх офіційних відповідях запевнив, що у підприємства «відсутня будь-яка інформація та технічна документація» щодо дій ПП «Інжиніринг».
Проте ця заява комунальників виявилася стовідсотковою брехнею та службовим підробленням. Як свідчить офіційна ухвала Київського окружного адміністративного суду, ця справа є справжнім судовим довгобудом і тягнеться вже майже 9 років — з листопада 2017 року! Верховний Суд ще у квітні 2022 року скасував усі шкурні рішення на користь комерсантів, але через ліквідацію скандального ОАСК справа три роки маринувалася в чиновницьких кабінетах, поки 21 жовтня 2025 року суддя КОАС Діска А.Б. не прийняла її до свого провадження.
І тут махінатори пішли на хитрощі: суд ухвалив розглядати справу в спрощеному порядку без повідомлення сторін та без виклику людей. Тобто за зачиненими дверима, по-тихому, на підставі паперів дев’ятирічної давнини, суддя готується винести рішення щодо нелегальної транзитної труби, яка прямо зараз функціонує під ногами мешканців. Поки Керуюча грає роль «сліпоглухонімого» управителя, злобудовники намагаються обійти закон без зайвого шуму в пресі.
Як свідчить Постанова Верховного Суду у справі № 761/43277/17, ще у 2017 році Департамент ДАБК за колективною скаргою мешканців будинку №4-В здійснив перевірку цього об’єкта. Офіційним предметом перевірки було саме незаконне підключення приватної будівлі 4-Г до інженерних мереж будинку № 4-В! Тоді ДАБК оштрафував махінаторів та скасував їм дозвільні декларації, адже під виглядом «внутрішньої реконструкції» ділки роздули площу будівлі з 401,1 кв. м до 698,2 кв. м!
ПП «Інжиніринг» роками бігає по судах, намагаючись скасувати рішення ДАБК, чіпляючись за «форму направлення на перевірку» та оскаржуючи виключно методи контролю. Керуюча компанія Шевченківського району роками перебуває в епіцентрі цього судового трилера, але продовжує офіційно брехати мешканцям, що «нічого не знає» про нелегальну трубу у них під ногами.
«Бомбосховище для комерційної мафії»: як у мешканців під час війни вкрали єдиний порятунок та законну спільну власність
Найбільший цинізм цієї історії криється під землею. Підвал історичного будинку по вулиці В’ячеслава Липинського, 4-В із його залізобетонним фундаментом та монументальними тримальними стінами завширшки майже метр — це ідеальне, надійне укриття. У часи постійних повітряних тривог та ракетних обстрілів столиці цей підвал мав стати бомбосховищем, яке рятувало б життя десяткам родин та їхнім дітям.
Але комунальні ділки «забули» не лише про безпеку людей, а й про фундаментальні норми українського законодавства. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та стійкої, однозначної практики Верховного Суду, усі допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, включаючи підвали та горища, є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку з моменту приватизації першої квартири. Ця власність виникає автоматично і не потребує жодних додаткових рішень чи реєстрацій. Жодні чиновники РДА чи Керуючої компанії не мають права одноосібно розпоряджатися цим майном, а тим паче — «дарувати» його бізнесу.
Попри закон, Керуюча компанія Шевченківського району на чолі з Олександром Мальцевим та чиновники РДА буквально вкрали у людей їхнє законне майно та здали безпеку громадян в оренду сторонній комерційній зграї. Вони цинічно «обнулили» приміщення на папері, щоб за зачиненими заґратованими дверима незаконно влаштованих вхідних груп замість порятунку людей працювали належні олігарху В. Костельману кухні чеської ресторації «У Голема» та розважальний клуб «Ігромаг». Поки люди змушені ховатися під час обстрілів, за метровими стінами, які за законом належать мешканцям, комерсанти рахують прибутки, а керуюча Шевченківського району покриває цей вандалізм, ховаючи первинні фінансові звіти та акти. Це не просто службове підроблення та пограбування — це свідоме залишення людей у небезпеці під час війни.
Замість епілогу: питання до мера Віталія Кличка
Ця історія — не просто локальний конфлікт мешканців із керуючою компанією, а лакмусовий папірець для всієї системи столичного самоврядування. Оскільки Керуюча компанія Шевченківського району підпорядкована безпосередньо міській владі, редакція публічно звертається до Київського міського голови Віталія Кличка з пропозицією висловити свою офіційну точку зору на ситуацію, що склалася в будинку «4-В на вулиці В’ячеслава Липинського.
Пане Мере, кияни чекають від Вас чіткої відповіді: які конкретні кадрові та дисциплінарні дії будуть вжиті КМДА щодо в.о. директора КП Олександра Мальцева, який відкрито ігнорує закони про доступ до інформації, та заступника голови Шевченківської РДА Олега Чуздюка, який своїм підписом під пустим додатком легалізував обнулення площ історичного будинку в інтересах стороннього приватного бізнесу? На чиєму Ви боці у цій боротьбі — на боці закону та киян чи на боці комунальної мафії та нелегальних ресторанів? Редакція залишає це питання відкритим і очікує на офіційну реакцію очільника столиці.
