18 серпня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та Андрія Сибіги міністром закордонних справ.
Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті парламенту. Йдеться про проєкти постанов №15523 та №15524. Таким чином, президент Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради кандидатури на посади, які після переформатування Кабінету Міністрів залишалися без постійних очільників.
Очікується, що питання призначення Хмари та Сибіги парламент розгляне вже найближчим часом. За інформацією з парламентських джерел, голосів для підтримки кандидатур, імовірно, достатньо. Напередодні голосування кандидати мають провести зустрічі з депутатськими фракціями та групами.
Хмара — від спецоперацій СБУ до керівництва Міноборони
Євгеній Хмара нині виконує обов’язки міністра оборони. У липні Кабінет Міністрів призначив його на цю посаду після кадрових змін в уряді. До цього Хмара був пов’язаний із керівництвом спеціальних операцій СБУ та виконував обов’язки голови Служби безпеки України.
Хмара — генерал-майор СБУ, який тривалий час працював у Центрі спеціальних операцій «А». Після початку повномасштабної війни він брав участь у бойових операціях, зокрема на Київщині та Донеччині. Також він керував операцією зі звільнення острова Зміїний у 2022 році.
У разі затвердження парламентом Хмара отримає повноцінні повноваження міністра оборони. Перед ним стоятиме цілий комплекс завдань: забезпечення української армії, розвиток безпілотних та далекобійних систем, підтримка бойових підрозділів, реформування оборонного відомства та контроль за використанням величезних бюджетних ресурсів.
Саме питання ефективності управління Міноборони в умовах війни стане одним із головних критеріїв оцінки нового міністра. Президент раніше наголошував, що від Хмари очікує продовження реформ у сфері оборони, розвитку технологічних спроможностей та забезпечення Сил оборони.
Сибіга може залишитися очільником МЗС
Другим кадровим рішенням є кандидатура Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ.
Сибіга фактично продовжує керувати зовнішньополітичним відомством у статусі виконувача обов’язків. У липні Кабінет Міністрів призначив його т.в.о. глави МЗС, а тепер президент пропонує парламенту закріпити його статус уже як повноцінного міністра.
Для української дипломатії це рішення має особливе значення. В умовах війни МЗС залишається одним із ключових інструментів міжнародної підтримки України — від військової та фінансової допомоги до санкційної політики, євроінтеграції та переговорного процесу.
Таким чином, якщо Верховна Рада підтримає обидві кандидатури, Україна отримає остаточно сформоване керівництво двох стратегічно важливих відомств — оборонного та зовнішньополітичного.
Новий етап кадрового перезавантаження
Призначення Хмари та Сибіги є частиною масштабнішого переформатування українського уряду, яке відбулося в липні. Після зміни Кабміну саме посади міністрів оборони та закордонних справ залишалися особливими — їхні кандидатури мав внести безпосередньо президент.
Тепер кадрова конструкція виходить на фінальну стадію. Якщо парламент проголосує за постанови №15523 та №15524, тимчасовий формат управління Міноборони та МЗС буде завершено.
Для Хмари це означатиме перехід від виконання обов’язків до повноцінної політичної відповідальності за оборонне відомство. Для Сибіги — закріплення за посадою, яку він уже фактично продовжує виконувати.
Утім, головне питання після голосування буде не в самих кадрових призначеннях, а в результатах. Міноборони в умовах повномасштабної війни — це мільярдні бюджети, постачання зброї, забезпечення військових, оборонні закупівлі та технологічна перевага. МЗС — міжнародна підтримка, переговори, санкції та дипломатична боротьба за українські інтереси.
Тож парламентське голосування стане лише формальною крапкою в кадровому питанні. Справжня оцінка нових керівників розпочнеться після їхнього призначення — за конкретними рішеннями, ефективністю та здатністю забезпечити результат для України.
