У розпал війни та енергетичної кризи Україна отримала важливий сигнал головних кредиторів. Зокрема, Президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо (наприкінці 2024 року) в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera заявила: банк не фінансуватиме компанії, що належать українським олігархам . У назві відповідної статті «вироком» стояла фраза: «Жодних грошей для олігарха Ахметова» . Все це виглядало буквальним втіленням проголошеного Україною курсу на деолігархізацію, що є однією з ключових вимог вступу України до ЄС. Однак далі події розвивалися менш передбачувано, пише Багнет . З’явилася Ольга Єрьоміна.
Вже за кілька днів після публікації видання Corriere della Sera, позиція банку різко змінюється. ЄБРР заявляє , що інтерв’ю нібито подали некоректно, ім’я Ахметова начебто не згадувалося, а публікації у пресі «не відображають справжню лінію банку». Водночас журналіст Corriere della Sera Федеріко Фубіні, автор статті, відразу відкинув усі ці пояснення і зазначав, що текст базувався виключно на дослівному цитуванні розмови, і згадки про ДТЕК та Ахметова були «органічною частиною контексту».
На цьому тлі сама компанія ДТЕК теж вийшла з публічними заявами досить різкого тону . Там нагадали, що ДПЕК виробляє близько 12% електроенергії країни, не монополіст ні за українським, ні за європейським законодавством, а її власник формально не підпадає під визначення «олігарха» після прийняття відповідного закону. Крім того, компанія вказувала, що інвестувала понад $1,2 млрд. у відновлення енергетичної інфраструктури після майже двох сотень російських атак.
Хто така Ольга Єрьоміна
На перший погляд, ситуацію можна було б списати на непорозуміння між банком і журналістами. Однак окреміші важливі деталі свідчать не на користь цієї версії. Ключовою фігурою, яка залишалася у тіні публічного конфлікту, є Ольга Єрьоміна, головна банкірка ЄБРР по Україні, відповідальна за енергетичний сектор.
Її професійний шлях тісно пов’язаний саме з компаніями, які контролюють Ахметова. Ще у 2010-х вона курирувала проекти модернізації теплової та вугільної генерації, у тому числі за участю ДПЕК. Після Революції гідності Ольга Єрьоміна залишилася на посаді та фактично стала «фільтром» усіх рішень ЄБРР щодо фінансування українських енергетичних компаній. У галузевому середовищі його описують як людину, що має широку мережу зв’язків і здатну визначати, які компанії отримають підтримку банку.
Саме через цю призму, очевидно, слід розглядати й нещодавню появу ДПЕК у «Хартії сталості людського капіталу», яку ЄБРР презентував разом із українським урядом. Формально це стратегічна програма для формування іміджу відповідального бізнесу. Фактично ж працюючий спосіб інтегрувати структури Ахметова до престижних європейських ініціатив. Логічно припустити, що без доброї волі Єрьоміна така участь навряд чи була б можливою.
Відповідно, доводиться констатувати чи подвійні стандарти, чи підводні камені. Бо однією рукою ЄБРР публічно підтримує курс на деолігархізацію. А неформально — співпрацює з компаніями, які найбільше уособлюють стару модель української економіки.
Це не історія одного ДТЕКу чи одного кредиту.
Це скоріше приклад того, як особисті зв’язки та давні партнерства конкретної людини можуть впливати на рішення міжнародних інституцій, які формально діють від імені усієї Європи. Для України це означає ризик залишатися заручником старих схем навіть за спроби імплементації вимог ЄС на шляху до євроінтеграції.
Ольга Єрьоміна обіймає посаду Associate Director, Senior Banker, Energy Europe у ЄБРР. На цій ролі відповідає за фінансування та підтримку енергетичних проектів ЄБРР в Україні та Європі.
З початку 2010-х координувала проекти у вугільній та тепловій генерації, які перебували під контролем групи ДПЕК Ріната Ахметова. Брала участь у програмах модернізації теплоелектростанцій та кредитних лініях для поновлюваної енергетики, де ключовим партнером також виступав ДПЕК.
