Поки російська пропаганда продовжує розповідати про «стабільність», «економічне зростання» та «переможний рух вперед», пересічні громадяни РФ дедалі частіше стикаються з іншою реальністю — порожніми заправками, довжелезними чергами за пальним та стрімким зростанням цін. Особливо гостро ситуація проявляється у тимчасово окупованому Криму, Краснодарському краї та навіть у самій Москві, де паливний колапс уже важко приховати навіть за допомогою телевізійних казок.
Кримський міст: артерія, що перетворилася на затор
Колись Кремль називав Кримський міст «символом могутності Росії». Сьогодні цей символ дедалі більше нагадує багатогодинний автомобільний квест під назвою «Дістанься до заправки живим».
Черги на мосту вимірюються не метрами, а кілометрами. Туристи, які мріяли про відпочинок на кримських пляжах, отримали бонусну програму — кілька годин під палючим сонцем у заторі з майже порожнім баком.
Місцеві жартують, що тепер головна визначна пам’ятка Криму — не море, а бензоколонка, на якій ще залишилося пальне.
Краснодарський край: житниця без бензину
У Краснодарському краї ситуація нагадує кадри з кінця радянської епохи. Черги на АЗС ростуть швидше, ніж офіційна статистика про економічні успіхи.
Водії нервово перераховують літри, фермери рахують збитки, а чиновники продовжують пояснювати, що проблеми немає.
Звичайно, коли біля заправки стоїть двісті автомобілів, це не дефіцит. Це, мабуть, новий патріотичний флешмоб на підтримку російської економіки.
Москва: столиця великої бензинової невизначеності
Навіть у Москві, яка традиційно отримує все найкраще за рахунок регіонів, почали виникати труднощі з постачанням пального.
Ще вчора москвичі обговорювали нові китайські автомобілі, а сьогодні дедалі частіше обговорюють, де знайти бензин дешевше і чи вистачить його до кінця тижня.
Здається, російська столиця починає розуміти, що війна — це не телевізійне шоу, а доволі дорога розвага для державного бюджету.
Петербурзький форум: свято економіки без економіки
Окремим номером програми став Петербурзький міжнародний економічний форум. Захід, який колись Кремль презентував як головний економічний майданчик Євразії, дедалі більше нагадує корпоратив для чиновників та пропагандистів.
Цього року особливого прориву не сталося. Великі західні інвестори відсутні. Світові корпорації не поспішають повертатися. Гучних контрактів, здатних змінити економічну ситуацію, теж не видно.
У результаті форум усе більше нагадує зустріч людей, які переконують одне одного, що все чудово, поки за вікном ростуть ціни, скорочується експорт і виникають проблеми навіть із базовими ресурсами.
Путін вкотре розповів про стійкість економіки, але навіть найвідданіші слухачі починають помічати дивний збіг: щоразу після заяв про успіхи життя чомусь стає дорожчим.
Імпортозаміщення на колесах
Особливо символічно виглядає ситуація з паливом для країни, яка роками називала себе «енергетичною наддержавою».
Росія має величезні запаси нафти, але громадяни дедалі частіше стикаються з дефіцитом бензину. Це приблизно так само логічно, якби риба вмирала від спраги посеред океану.
Втім, унікальність російської системи управління давно перестала дивувати. Тут можна бути нафтовою державою без бензину, аграрною державою без дешевих продуктів і космічною державою, яка запускає пропаганду частіше, ніж ракети.
Черги як нова національна ідея
Схоже, що головним досягненням останніх років у Росії стало повернення черг. Колись люди стояли за ковбасою, тепер — за бензином.
І якщо так піде далі, то незабаром у російських підручниках історії з’явиться новий розділ: «Черга як традиційна духовна цінність російського народу».
Адже поки Кремль мріє про геополітичні перемоги, звичайні громадяни все частіше мріють про значно скромніші речі — заправити автомобіль без багатогодинного очікування.
Іронія полягає в тому, що найбільшою перепоною для російської економіки виявилися не санкції, не Захід і навіть не світова конкуренція. Найбільшою проблемою стала власна система, яка примудрилася створити паливний дефіцит у країні, що сидить на нафтових родовищах.
А поки чиновники звітують про чергові успіхи, водії в Криму, Краснодарі та Москві уважно дивляться на стрілку паливного бака. Бо саме вона зараз значно точніше показує стан російської економіки, ніж усі промови з високих трибун.
