У Вищому антикорупційному суді розпочався розгляд однієї з найгучніших корупційних справ останніх років. У центрі уваги — адвокат Анатолій Рекун, якого слідство вважає одним із ключових учасників схеми передачі багатомільйонного хабаря за рішення Верховного Суду на користь бізнесмена Костянтина Жеваго.
Ця історія вже давно вийшла за межі звичайного кримінального провадження. Вона стала символом системної кризи української судової влади, де, за версією правоохоронців, вершина судової піраміди могла перетворитися на майданчик для торгівлі правосуддям.
Ціна питання — контроль над Полтавським ГЗК
Після рішення Північного апеляційного господарського суду у 2022 році Костянтин Жеваго ризикував втратити контроль над акціями Полтавського гірничо-збагачувального комбінату — активом, яким володів понад два десятиліття.
Саме тоді, за версією обвинувачення, виник план вплинути на рішення Верховного Суду через неправомірну винагороду його керівництву та окремим суддям.
Оскільки сам Жеваго перебував за кордоном, комунікація та організаційна робота нібито здійснювалися через довірених осіб і представників в Україні.
Посередники, пакунки та мільйони доларів
Прокуратура стверджує, що адвокат Анатолій Рекун не був випадковою особою у цій історії.
За версією слідства, саме він організовував відеоконференції між Жеваго та адвокатом Олегом Горецьким, а також забезпечував передачу пакетів із коштами.
Обвинувачення наполягає: Рекун був присутній під час переговорів і розумів, що мова йде не про адвокатські гонорари, а про багатомільйонну винагороду за потрібне судове рішення.
У матеріалах справи фігурує сума 2,7 мільйона доларів США.
Втім, далі сюжет нагадує сценарій кримінального трилера.
За даними слідства, Олег Горецький та нотаріус Кирило Горбуров вирішили скоротити «бюджет операції». Суддям начебто планували передати лише 1,8 мільйона доларів, а решту розподілити між собою.
Фактично, за версією НАБУ, навіть усередині корупційної схеми існувала власна схема привласнення коштів.
Падіння голови Верховного Суду
Кульмінація настала у травні 2023 року.
Після передачі грошей тодішньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву детективи НАБУ провели затримання, яке стало безпрецедентним для української судової системи.
Кадри вилучення мільйонів доларів та обшуків у найвищому судовому органі держави облетіли не лише Україну, а й міжнародні медіа.
Те, що донедавна здавалося неможливим, стало реальністю: очільник Верховного Суду опинився на лаві підсудних.
У 2026 році Князєв уклав угоду про визнання винуватості. Саме його свідчення стали підставою для нових підозр щодо чинних та колишніх суддів Верховного Суду.
Захист говорить про провокацію
Адвокат Максим Сорока, який представляє інтереси Анатолія Рекуна, категорично відкидає позицію обвинувачення.
За словами захисту, Рекун виконував виключно професійні адвокатські функції: організовував комунікацію між клієнтом та адвокатами, а також передавав закриті пакети, не знаючи про їхній зміст.
Окремий акцент захист робить на ролі Кирила Горбурова.
Саме Горбуров згодом погодився співпрацювати з НАБУ і став конфіденційним помічником слідства.
На думку адвокатів, правоохоронці могли використати його для створення штучної ситуації, яка надалі була оформлена як злочин.
Захист наполягає: після того як посередники нібито вирішили приховати частину коштів від Жеваго та Князєва, сама конструкція обвинувачення втрачає логіку, адже частина грошей могла взагалі не призначатися для суддів.
Чому ця справа важлива
Справу Рекуна неможливо розглядати окремо від справи Князєва.
Фактично суд зараз має відповісти на кілька фундаментальних запитань:
- чи існувала організована схема купівлі рішень Верховного Суду;
- хто саме був її учасником;
- чи була діяльність окремих осіб злочином або звичайною професійною роботою;
- чи мало місце провокування злочину з боку правоохоронців.
Від відповідей на ці питання залежить не лише доля конкретних обвинувачених.
На кону — довіра суспільства до всієї системи правосуддя.
Верховний Суд на лаві історії
Колись Верховний Суд мав бути символом остаточної справедливості та незалежності.
Сьогодні ж у судових матеріалах звучать мільйони доларів, таємні переговори, спецоперації НАБУ, конфіденційні агенти та угоди зі слідством.
Для українського суспільства ця справа стала нагадуванням про те, наскільки дорого може коштувати одне судове рішення.
І поки Вищий антикорупційний суд досліджує записи розмов, переписки та банківські сейфи, країна спостерігає за процесом, який може увійти до історії як найбільший корупційний скандал у системі правосуддя незалежної України.
Адже якщо продається рішення Верховного Суду — постає питання: що тоді взагалі залишається недоторканним?
