Мантія, мільйони і нові запитання: що відомо про справи судді Ольги Булейко Великої Палати Верховного суду

Поделиться

Резонансна заява про ймовірну крадіжку, судові баталії за нерухомість та звинувачення громадських активістів стали новим випробуванням для авторитету української Феміди

Суддя найвищої судової інстанції повинна бути символом бездоганної репутації. Саме тому будь-які повідомлення про можливі правопорушення чи конфлікти навколо представників Верховного Суду викликають підвищений суспільний інтерес. У центрі уваги — Ольга Булейко, яка згадується у заяві про ймовірну крадіжку, а також у багаторічному майновому спорі. Чи отримають ці історії належну правову оцінку, має визначити лише закон.

Недоторканність чи верховенство права: справа судді Великої Палати ставить незручні питання

Після появи інформації про заяви щодо правопорушень суспільство очікує не політичних оцінок, а прозорої перевірки, рівності перед законом і офіційних відповідей компетентних органів

Публічні дискусії навколо судді Великої Палати Верховного суду Ольги Булейко вкотре актуалізували проблему довіри до українського правосуддя. Заява про ймовірну крадіжку дороговартісних речей, історія з поділом нерухомості вартістю мільйони гривень та твердження громадських активістів щодо відсутності належної реакції правоохоронців створюють підстави для широкого суспільного обговорення. Водночас остаточні висновки можливі лише після повного та неупередженого розслідування.

Суддя Великої Палати ВСУ під тінню нових звинувачень: чи однаковий закон для всіх?

Судова влада існує доти, доки суспільство вірить у її неупередженість. Для суддів Верховного суду ця довіра має бути бездоганною, адже саме вони ухвалюють остаточні рішення у найважливіших спорах держави. Саме тому будь-які публічні сумніви щодо доброчесності судді автоматично стають питанням не лише особистої репутації, а й авторитету всієї судової системи.

Останнім часом у центрі уваги опинилася суддя Великої Палати Верховного суду Ольга Булейко. Причиною стали одразу кілька історій, які, хоча й мають різний характер, об’єднані одним спільним знаменником — питанням довіри до людини, яка здійснює правосуддя від імені держави.

Заява про ймовірну крадіжку

За інформацією, оприлюдненою низкою медіа та громадських ініціатив, у лютому 2024 року до Броварського районного управління поліції була подана заява про викрадення дороговартісної пухової куртки та рукавичок.

Заявниця стверджує, що ввечері 19 лютого перебувала в приватному будинку у селі Зазим’я Київської області. Після появи колишньої дружини власника будинку, як зазначено у заяві, зникли пухова куртка з хутром вартістю близько двох тисяч доларів США та рукавички вартістю 2500 гривень. У своїй заяві жінка прямо вказала на суддю Великої Палати Верховного суду Ольгу Булейко як на особу, яку вона підозрює у викраденні речей.

Водночас необхідно наголосити на принциповій обставині: станом на сьогодні відкриття кримінального провадження за цією заявою офіційно не підтверджено. Сам факт подання заяви не означає встановлення вини особи, а будь-які висновки щодо кримінальної відповідальності можуть бути зроблені виключно після належного розслідування та рішення суду.

За словами заявниці та її представників, рішення про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань неодноразово оскаржувалося, однак бажаного результату це не дало.

Майновий конфлікт на мільйони

Ця історія виникла не на порожньому місці. Раніше широкий суспільний резонанс отримав багаторічний майновий спір між Ольгою Булейко та її колишнім чоловіком. Предметом конфлікту стали садовий будинок площею майже 300 квадратних метрів та дві земельні ділянки у селі Зазим’я.

Згідно з матеріалами судових рішень, спочатку суддя визнавала майно спільною сумісною власністю та пропонувала залишити його собі, виплативши колишньому чоловікові компенсацію. Після того як сторони не досягли домовленості щодо вартості нерухомості, правова позиція змінилася: Булейко вже просила суд визнати все майно її особистою власністю.

Колишній чоловік, своєю чергою, вимагав збільшення власної частки. Київський апеляційний суд залишив чинним рішення про поділ майна порівну між сторонами. У мотивувальній частині суд звернув увагу на суперечливість позицій обох учасників процесу. Фактично мова йшла не лише про юридичний режим майна, а й про багатомільйонну різницю між експертними оцінками вартості нерухомості.

Чому справа викликає суспільний інтерес

У будь-якій демократичній державі суддя має право на приватне життя та цивільно-правові спори. Однак ситуація набуває іншого значення тоді, коли особа одночасно:
— є суддею найвищої судової інстанції;
— згадується у заявах про можливі кримінальні правопорушення;
стає об’єктом публічних звинувачень щодо доброчесності.

Саме тому питання полягає вже не лише у можливому факті крадіжки куртки. Ключовим стає інше:
— Чому після надходження заяви інформація, за словами заявників, так і не була внесена до ЄРДР?
— Якщо це відповідає дійсності, то на яких правових підставах було прийняте таке рішення?
— Чи здійснювалася повноцінна перевірка викладених у заяві обставин?
— Чи отримали заявники вичерпні процесуальні відповіді?
— І головне — чи існують однакові стандарти реагування правоохоронних органів щодо звичайного громадянина та судді Великої Палати Верховного суду?

Звинувачення громадських активістів

Громадська ініціатива «Офіс очищення судової системи» заявляє, що у 2024 році щодо судді було подано дві заяви про злочини. За твердженням авторів публікацій, відомості за ними не були внесені до ЄРДР, а кримінальні провадження не відкривалися.

Також активісти висувають твердження про нібито існування негласної практики уникнення кримінального переслідування суддів Верховного суду. Разом із тим ці заяви є позицією громадської організації та потребують належної перевірки компетентними державними органами. На момент підготовки матеріалу відсутні офіційні судові рішення або висновки правоохоронних органів, які підтверджували б такі твердження.

Питання, які залишаються без відповідей

Історія із заявою про ймовірну крадіжку давно перестала бути історією лише про куртку. Вона стала своєрідним тестом для української правоохоронної та судової систем. Якщо заява є безпідставною — суспільство повинно отримати офіційне, мотивоване та переконливе пояснення.

Якщо ж перевірка фактично не проводилася, виникають питання вже до правоохоронних органів, які мають забезпечувати однакове застосування закону незалежно від статусу особи. Саме прозорість процедури, а не посада фігуранта, визначає рівень довіри до держави.

Бо суддя Великої Палати Верховного суду — це не просто високопосадовець. Це символ верховенства права. І коли навколо такого символу виникають питання, їх не можна залишати без відповіді. Навіть тоді, коли йдеться лише про одну заяву. Або про одну куртку. Адже в демократичній державі суспільство оцінює не вартість речі, а здатність державних інституцій однаково застосовувати закон до кожного — незалежно від мантії, посади чи статусу.

Примітка автора
Матеріал підготовлено на основі відкритих публікацій, судових рішень та інформації, поширеної заявниками і громадськими активістами. Описані обставини щодо ймовірної крадіжки є змістом відповідної заяви та публічних повідомлень і не свідчать про встановлену судом вину. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку й встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Редакція готова опублікувати позицію Ольги Булейко, Верховного суду, правоохоронних органів та інших згаданих сторін у повному обсязі.

В’ячеслав КОВТУН,
за матеріалами українських ЗМІ



Related posts

Leave a Comment