Як усе влаштовано у Володимира Зеленського на Банковій після відставки Андрія Єрмака
Кирило Буданов
Керівник Офісу президента України
Заради своєї нової посади генерал-лейтенант Кирило Буданов пожертвував посадою начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони, яку він обіймав з 5 серпня 2020 року. 2 січня 2026 р. трьома указами №№ 3, 4 та 5 Зеленський:
- звільнив Буданова з посади начальника ГУР МО;
- встановив, що “в період дії військового стану для виконання завдань на користь оборони держави та її безпеки” посада керівника ВП може бути заміщена військовослужбовцем, який відряджається у “встановленому законодавством порядку із залишенням на військовій службі, без винятку зі списків особового складу”;
- призначив Буданова керівником ВП.
Ця передбачлива вимога 40-річного генерала Буданова свідчить, що він розцінює свою нинішню політичну діяльність як тимчасову та зарезервував можливість колись (наприклад після президентських виборів) претендувати на керівні військові посади.
Справді, Буданов принципово відрізняється від свого попередника тим, що набув певної популярності і тому має кар’єрні перспективи, хто б не став наступним президентом. Єрмак багаторазово повторював: «Я прийшов з цим президентом і з ним піду». Буданов такого не каже і, головне, не думає.
У той самий час Зеленський зі свого боку ставиться до Буданову інакше, ніж Єрмаку, і значно звузив функціонал керівника ОП. Це виявилося у двох важливих наслідках.
По-перше, Зеленський не дав Буданову створити у ВП свою команду. Усі заступники керівника ВП, які працювали при Єрмаку, зберегли свої посади та сфери відповідальності (крім Ігоря Брусіло, якого було звільнено 3 березня та поїхав працювати послом України до Італії). І якщо Єрмак був начальником над ними, Буданов фактично лише координує їхню діяльність.
По-друге, Зеленський обмежив сферу відповідальності Буданова мирними переговорами. Цим напрямом займаються утрьох сам Зеленський, Буданов та його новий перший заступник Сергій Кислиця. Енергетикою Зеленський займається спільно з першим віце-прем’єром Денисом Шмигалем та прем’єром Юлією Свириденко, війною та забезпеченням війська — спільно з головнокомандувачем ЗСУ генералом Олександром Сирським, начальником Генштабу ЗСУ генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим та міністром оборони Михайлом Федоровим. Іншими напрямками займаються заступники керівника ВП. Тому мирні переговори — це, власне, єдиний напрямок, на який Буданов істотно впливає.
Але це дуже важливий напрямок, і Буданов має певну компетенцію. 8 січня 2024 р. Зеленський призначив його членом делегації України для участі у переговорах щодо напрацювання та підготовки дво- та багатосторонніх міжнародних домовленостей між Україною та іншими державами про гарантії безпеки для України, а 22 листопада 2025 р. — членом делегації України для участі у переговорному процесі з США та іншими справедливого та постійного світу.
Обидві ці делегації очолював Єрмак; перша вже втратила актуальність, а очолити другу після відставки Єрмака Зеленський доручив секретареві РНБО Рустему Умерову. Отже, навіть у переговорному процесі Буданов має менший вплив, ніж мав Єрмак.
Буданов є членом Ставки верховного головнокомандувача з моменту її утворення 24 лютого 2022 р. “У спадок” від Єрмака він отримав також статус члена РНБО з 7 січня 2026 р., а з 27 лютого — голови Комісії державних нагород та геральдики та голови робочої групи з питань питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР Але на чолі кількох освічених Зеленським органів залишається Єрмак, а не Буданов. Це, зокрема, Координаційна рада з питань захисту та безпеки дітей; Координаційна рада з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України; Рада з питань підтримки підприємництва.
Єрмак був всеосяжним, але Зеленському не потрібно, щоб всеосяжним став Буданов.
Сергій Кислиця
перший заступник керівника Офісу президента України
Понад п’ять років Україна прожила без першого заступника керівника ВП. Попередником Сергія Кислиці на цій посаді був Сергій Трофімов, який обіймав її з 25 червня 2019 р. по 4 листопада 2020 р. Разом із звільненням Трофимова Володимир Зеленський своїм указом взагалі скасував цю посаду, але 5 січня 2026 р. відновив її, щоб одразу призначити на неї Кислі.
Щоб зрозуміти, що це означає, слід згадати попередню кар’єру Кислиці. Майже шість років, з 9 березня 2014 р. по 5 лютого 2020 р., він був заступником міністра закордонних справ. П’ять років з 18 грудня 2019 р. до 21 грудня 2024 р. пропрацював у Нью-Йорку постійним представником України при ООН. Тому коли 12 лютого 2025 р. він повернувся до МЗС на посаду першого заступника міністра, можна було очікувати, що це не остання сходинка у його кар’єрі.
Було кілька хвиль прогнозів, що він отримає посаду міністра, враховуючи його переваги над Андрієм Сибігом: більший досвід, досконаліша англійська, кращі навички переговорника. Але після відставки Андрія Єрмака перед Кислицею відкрилася інша нагода.
8 грудня 2025 р. Зеленський повідомив журналістам, що Кислиця є одним із кандидатів на посаду керівника ВП. «Він дуже мені зараз допомагає в переговорному треку, це дуже важливо», — пояснив він і зазначив, що у разі призначення Кислиці головним напрямком роботи ВП «буде міжнародка», тому що «не впевнений, що Кислиця готова на внутрішні питання витрачати час». Кислиця була членом усіх делегацій України для участі у переговорному процесі, які створював Зеленський, починаючи з травня 2025 року.
Зрештою, Зеленський захотів забрати на Банкову і Буданова, і Кислицю. Свої мотиви він повідомив журналістам 30 січня 2026 р.: «Я зібрав в Офісі, у дуже близькій команді тих людей, які займаються переговорами або потенційно можуть це робити. Цим я показав, що буде від України лише одна комунікація, буде «один човен», один переговорний напрямок, а не три чи чотири або більше».
Звичайно, було б негарно знижувати на посаді одного зі своїх провідних переговорників. Тому Зеленський зробив Кислиці «горизонтальне переміщення» із МЗС до ВП, зберігши йому статус першого заступника.
Але це переміщення знадобилося не тільки для того, щоб зібрати Буданова та Кислицю в одному човні. Зеленський мав і інший мотив. Дональд Трамп зробив своїми головними переговорниками з Росією та Україною мільярдера Стіва Уіткоффа та свого зятя Джареда Кушнера, відтіснивши держсекретаря Марко Рубіо. Тому переговори по лінії дипломатичних відомств відійшли на другий план, а на перший вийшли безпосередні контакти між Білим домом та Банковою.
Втім, поки що надії Зеленського на Кислицю виявилися перебільшеними. Той залишається відданим дипломатичним звичаям і не знайшов “ключиків” до Віткоффа та Кушнера, які цими звичаями нехтують.
Ігор Жовква
заступник керівника Офісу президента України
Серед заступників Буданова найдовше сидить у своєму кріслі Ігор Жовква. З вересня 2014 року він керував головним департаментом зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації президента; з серпня 2019 р. – головним управлінням з питань зовнішньої політики директорату з питань зовнішньої політики Офісу президента. 13 вересня 2019 р. Володимир Зеленський призначив його заступником керівника ВП. На цій посаді Жовква пересидів уже двох шефів: Андрія Богдана та Андрія Єрмака.
Спочатку Жовква відповідав у ВП за всю зовнішню політику. Але 31 травня 2021 р. Зеленський на прохання Єрмака призначив заступником керівника ВП Андрія Сибігу та своїм указом розбив директорат з питань зовнішньої політики на два: директорат з питань зовнішньої політики та стратегічного партнерства та департамент з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Сібігу дістався перший напрямок, а Жовкві — другий. “До першочергових завдань Ігоря Жовкви належатиме координація співпраці з віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Верховною Радою”, — повідомив сайт президента і процитував завдання, поставлене Єрмаком: “Потенціал усіх владних інститутів України має бути використаний на сто відсотків для того, щоб ми могли забезпечити повноправність визначено президентом Володимиром Зеленським”.
До функціоналу Жовкви входить комунікація з офісами лідерів європейських країн. Про одну таку комунікацію він розповів на телемарафоні, поскаржившись на статтю тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “Сучасна позиційна війна і як у ній перемогти”, опубліковану в The Economist 1 листопада 2023 р. За словами Жовкви, після виходу статті йому дзвонив “один”. “Вони у паніці запитують: “Що повідомляти мого лідера? Ви справді у глухому куті?” Ми такого ефекту хотіли досягти цієї статті?” — обурився Жовква. За його словами, Залужний своєю статтею допоміг ворогові: «Я б найменше, що робив, — це коментував для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті, те, що може статися на фронті, якісь варіанти. Тому що ми тоді полегшимо роботу агресора».
Про цей випад Жовкви одразу розповіла газета The New York Times. «Це був разючий публічний закид, який сигналізував про розкол між військовим і цивільним керівництвом у і без того складний для України час», — зазначило видання.
12 квітня 2024 р. Сибіга перейшов із ВП до МЗС, а його місце в ВП зайняв Микола Точицький, який, втім, пробув там недовго — з 15 квітня по 5 вересня 2024 р. З того часу сфера відповідальності Жовкви дещо розширилася. Однак він фактично не має відношення до мирних переговорів, а в інших зовнішньополітичних питаннях відіграє другорядну роль.
Олег Татаров
заступник керівника Офісу президента України
Серед заступників керівника ВП, яких привів на Банкову Андрій Єрмак, найдовше займає свою посаду Олег Татаров. Відповідний указ Володимира Зеленського датований 5 серпня 2020 р. За п’ять із половиною років Татаров досяг величезного впливу. Причому найбільше наростання впливовості Татарова було найменш помітним суспільству, адже сталося вже після початку Великої війни.
Єрмак був зациклений на контролі максимального широкого кола процесів, а Татаров мав удачу та здатність довести свою здатність стати “точкою збирання” для шефа. В результаті всі силові відомства, у тому числі прокуратура (слідство та нагляд), а також частково судова гілка влади опинилися в одній вертикалі під неформальним впливом Татарова.
Довгий час Татаров не був самостійним центром впливу, швидше за довіреною особою Зеленського та Єрмака з надзвичайними повноваженнями для вирішення делікатних питань.
Однак, хоча Татарова на Банкову привів Єрмак, це не означало, що Татаров постійно залишався людиною Єрмака. Він перетворився на людину безпосередньо Зеленського. І в останні тижні перед звільненням Єрмака Татаров був серед тих, хто доносив до Зеленського думку, що Єрмака слід позбутися.
Людьми Татарова називають директора ДБР Олексія Сухачова, голову Нацполіції Івана Виговського та його першого заступника – начальника головного слідчого управління Максима Цуцькірідзе. Серед останніх кадрових рішень Зеленського два вважаються перемогами Татарова: призначені 8 січня 2026 р. нові керівники Дніпропетровської ОДА Олександр Ганжа (до цього був начальником ГУ Нацполіції в тій же області) та Чернівецькій ОДА Руслан Осипенко (до цього був начальником ГУ Нацполіції в Донецькій області).
Олена Ковальська
заступник керівника Офісу президента України
Попередником Олени Ковальської на посаді заступника керівника ВП був Олексій Дніпров, який закріпився на Банковій задовго до приходу туди Андрія Єрмака: з 3 лютого 2015 р. обіймав посади заступника глави Адміністрації президента, керівника Апарату Адміністрації президента, керівника Апарату Офісу президента; з 9 липня 2021 р. працював заступником керівника ВП. Якраз у 2021 р. Єрмак запросив на Банкову Ковальську. Вона не мала жодного уявлення про апаратну роботу, натомість виявила володіння навичками рекламних кампаній на посаді директора департаменту маркетингу АТ “Ощадбанк”, яку обіймала з 2016 р.
Спочатку Ковальська керувала у ВП головним управлінням стратегічних комунікацій директорату з питань інформаційної політики. 2022 року Єрмак виявив до неї особливу довіру: вона отримала посаду керівника Кабінету керівника ВП. І протягом двох років вона була найближчою співробітницею Єрмака.
А далі настав час замінити нею Дніпрова на посаду заступника керівника ВП. Відповідні укази Володимир Зеленський підписав 29 березня 2024 р. У спадок від Дніпрова вона отримала курирування директоратом з питань внутрішньої та гуманітарної політики. 5 липня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Ковальської на посаді співголови Ради з молодіжних питань за президента України. Втім, частина функціоналу Дніпрова дісталася не Ковальській, а її колезі Ірині Мудрій.
Ірина Мудра
заступник керівника Офісу президента України
29 березня 2024 р. одночасно з Ковальською посаду заступника керівника ВП отримала Ірина Мудра. Їй поступився місцем Андрій Смирнов, який, як і замінений Ковальською Дніпров, не був членом команди Єрмака: з 2015 р. він був депутатом Дніпропетровської облради від партії “Укроп”, Зеленський призначив його заступником керівника ВП 10 вересня 2019 р.
Мудра та Ковальська з однієї «кузні кадрів» — «Ощадбанку». Ковальська з 2016 р. керувала там департаментом маркетингу, а Мудра з 2015 р. — юридичною групою. З 20 травня 2022 р. Мудра працювала заступником міністра юстиції.
У ВП Мудрою дісталася сфера відповідальності як Смирнова, а й частково Дніпрова. У спадок від Смирнова вона отримала курирування над директоратом з питань правової політики, а від Дніпрова — над департаментом громадянства, помилування, державних нагород. 20 вересня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Мудрою на посаді голови Комісії при президенті України з питань громадянства.
Досвід роботи Мудрий у державному Ощадбанку теж не забутий. 5 листопада 2024 р. Кабмін вніс її як представника президента України до складу конкурсної комісії щодо визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку. На цій посаді Мудра замінила Ростислава Шурму, який був заступником Єрмака до 3 вересня 2024 р.
Віктор Микита
заступник керівника Офісу президента України
Одним із головних конституційних повноважень президента є призначення та звільнення голів місцевих державних адміністрацій. Формально це робиться за поданням Кабінету міністрів, а реально голів обласних держадміністрацій підбирають на Банковій. Для цього є спеціальний заступник керівника ВП, якому підпорядковано директорату з питань регіональної політики.
Зеленський 25 червня 2019 р. призначив на цю посаду Кирила Тимошенко. Він залишався незалежним від Єрмака, коли очолив ВП. Але врешті-решт непереборні обставини змусили Тимошенко написати заяву на звільнення, і 24 січня 2023 р. Зеленський призначив на його місце протеже Єрмака — Олексія Кулебу, який до цього майже рік очолював Київську ОДА. Завдяки цьому Єрмак отримав частковий контроль за регіональною політикою. Для повного контролю йому не вистачало мати людину на аналогічній посаді в уряді. Привід трапився під час переформатування уряду 5 вересня 2024 р. У той день Верховна Рада призначила Кулебу віце-прем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад та територій, а Зеленський звільнив його з посади у ВП. 8 вересня 2024 р. на його місце було призначено Віктора Микиту, який до цього майже три роки (з 10 грудня 2021 р.) очолював Закарпатську ОДА.
Микита родом із Закарпаття, з вересня 2003 р. проходив службу на оперативних та керівних посадах у СБУ. Зокрема, у 2015–2018 роках. керував спецпідрозділом управління СБУ у Закарпатській області у боротьбі з організованою злочинністю. Банковій була потрібна саме така людина, щоб зруйнувати вплив сім’ї Балог в області та затвердити власний вплив. І Микита з цим завданням впорався, вміло використовуючи можливості воєнного стану.
Це відкрило перед ним перспективи подальшого зростання кар’єри. Про те, що він дуже добре зарекомендував себе на Банковій, засвідчило його обрання 3 березня 2023 р. головою Палати регіонів Конгресу місцевої та регіональної влади за президента України. Главою Конгресу за посадою є Зеленський; головою президії Конгресу з 29 липня 2021 р. був Єрмак; виконавчим секретарем президії Конгресу на посаді був Кулеба.
Не дивно, що саме Микита замінив у ВП Кулебу, коли той перейшов працювати в уряд. Разом із посадою Кулеба передав Микиті посаду виконавчого секретаря президії Конгресу. У свою чергу, Микита 27 вересня 2024 р. передав повноваження голови Палати регіонів Конгресу голові Львівської ОДА Максиму Козицькому, який також був надійною опорою Єрмака.
На відміну від Кулеби, Микита займається і партією “Слуга народу”. Він зберігає за собою посаду голови Закарпатської обласної парторганізації, на яку його обрали ще 3 вересня 2022 р. Щойно встигнувши переїхати на Банкову, він уже 19 вересня 2024 р. провів нараду з головами регіональних організацій “слуг народу” .
У ВП Микита отримав широку сферу відповідальності: як Кулеби (регіональна політика), а й Шурми (економічна політика) і частково Юлії Соколовської (соціальна політика). Шурма було звільнено з посади заступника керівника ВП 3 вересня, Соколовську та Кулебу — 5 вересня. У підпорядкуванні Микити опинилися два директорати: з питань регіональної політики та з питань соціально-економічної політики. Зважаючи на це, Зеленському навіть довелося змінювати положення про Конгрес місцевої та регіональної влади: 4 червня 2025 р. він зазначив, що виконавчим секретарем президії Конгресу є заступник керівника ВП, “до ведення якого віднесені питання регіональної та соціально-економічної політики”. 12 листопада 2024 р. Кабмін замінив Шурму на Микиту на посаді заступника голови Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.
Після зміни керівника ВП позиції Микити не похитнулися. Він навіть у певному сенсі сам став Єрмаком. 30 січня 2026 р. під головуванням нового керівника ВП Буданова відбулося засідання президії Конгресу місцевої та регіональної влади. «Я провів попередні консультації з главою Конгресу — президентом України Володимиром Зеленським і за їх результатами висуваю кандидатуру заступника керівника Офісу президента Віктора Микити на посаду глави президії. Віктор Федорович виявив найкращі організаційні здібності, у тому числі у роботі з Конгресом», — заявив Буданов. І Микита був обраний головою президії (раніше ця посада належала Єрмаку).
Однак це не означає, що тепер має монополію на відбір кандидатур на голів ОДА. Тут у нього серйозним конкурентом є інший заступник Буданова Татаров.
Ірина Верещук
заступник керівника Офісу президента України
Не завжди посада заступника керівника ВП впливова. Іноді вона виглядає як «почесне посилання» для того, хто раніше займав важливіше крісло. Першим таким прикладом під час президентства Зеленського стала Соколовська, яка працювала міністром соціальної політики в уряді Олексія Гончарука, а уряду Дениса Шмигаля не потрапила. Вона була заступником Єрмака чотири з половиною роки (з 12 березня 2020 р. до 5 вересня 2024 р.), але так і не стала його людиною.
Соколовська була змушена звільнити свій кабінет в ОП, щоб передати його новій “почесній засланці” — Ірині Верещук. Остання майже три роки (з 4 листопада 2021 р. до 5 вересня 2024 р.) пропрацювала віце-прем’єром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
До початку Великої війни її найбільшим досягненням стало створення надійного шляху для російських танків через Кримський перешийок. «23 листопада 2021 року пообіцяла, що протягом трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ «Чонгар» і «Каланчак»: від пункту пропуску до адмінкордону. Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконане. цим маршрутом скористався ворог.
Якою реінтеграцією займалося її міністерство після повномасштабного вторгнення, залишалося загадкою для українців, і нарешті на Банковій вирішили тихенько його ліквідувати. Але Верещук дуже багато знає, щоб її можна було відпустити у вільне політичне плавання, тому 8 вересня 2024 р. Зеленський призначив її заступником Єрмака.
Директорат з питань соціальної політики та охорони здоров’я, який підпорядковувався Соколовській, переналаштований під Верещук; з 3 січня 2025 р. це директорат з питань ветеранської політики, внутрішньо переміщених осіб, охорони здоров’я та прав дитини.
Також вона отримала деякі важелі дії. Зеленський 4 червня 2025 р. затвердив Верещук секретарем (а Єрмака – головою) Координаційної ради з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України. Кабмін 3 вересня 2025 р. затвердив Верещук співголовою Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Павло Паліса
заступник керівника Офісу президента України
29 листопада 2024 р. Зеленський вирішив, що одна посада заступника керівника ВП має заміщатися військовослужбовцем ЗСУ з граничним військовим званням генерал-лейтенант. Рішення цілком правильне, хоч і запізніле, з огляду на те, що повномасштабна війна йшла вже третій рік. «Призначив полковника Павла Палісу заступником керівника Офісу — бойовий командир, командир 93-ї бригади «Холодний Яр». Він добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав у щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту», — повідомив Зеленський україн.
Паліса замінив на посаді Романа Машовця, який був заступником Єрмака з 22 квітня 2020 р. по 30 грудня 2024 р. і не набув великого авторитету ні в армії, ні на Банковій. Як спадок від Машовця у підпорядкування Палісі перейшов департамент з питань національної безпеки та оборони. Тут слід уточнити, що спочатку у структурі ВП, затвердженої Зеленським 20 червня 2019 р., існував директорат з питань національної безпеки та оборони. Директорат за своїм статусом вищий за департамент; він не лише виконує вказівки, а й висуває ініціативи — як записано у положенні про ВП, директорати проводять експертний аналіз процесів в Україні та світі та готують за його результатами пропозиції для президента з питань формування та реалізації внутрішньої та зовнішньої політики держави. Однією з перших ініціатив Єрмака, призначеного керівником ВП 11 лютого 2020 року, стало перетворення директорату з питань національної безпеки та оборони на департамент. Відповідний указ президента вийшов 13 квітня 2020 р. І це повністю відповідало світосприйняттю Зеленського, який 25 вересня 2019 р. з трибуни Генасамблеї ООН запевняв людство, що “війну неможливо виграти перемогами”.
Ця помилка була виправлена лише 30 грудня 2024 р., коли Зеленський відновив у ВП директорат з питань національної безпеки та оборони. У департаменті було передбачено для військових лише дві посади головного консультанта із граничним військовим званням полковник. У директораті Зеленський своїм указом від 21 березня 2025 р. збільшив це число до п’яти: один заступник генерального директора, два завідувачі відділу та два головні консультанти (усі з граничним військовим званням полковник).
11 травня 2025 р. в інтерв’ю “Армія TV” Паліса розповів, що його робота в ВП – “звичайно, це дуже велика відповідальність, але й можливість донести потреби бригад, які тримають оборону на передньому краї, до вищого керівництва держави”. Також він сформулював свої завдання: «Основні завдання зробити так, щоб підрозділам на передньому краї було легше виконувати свої завдання, донести всю проблематику та шляхи вирішення до вищого керівництва держави, всіляко сприяти та налагодити комунікацію між управлінцями на всіх рівнях». На жаль, ця система почала створюватися лише наприкінці 2024 р., хоча мала ефективно діяти ще під час підготовки до початку великої війни.
24 лютого 2026 р., у річницю повномасштабного вторгнення, Зеленський надав Палісі військове звання бригадного генерала.
Максим Донець
перший заступник начальника Управління державної охорони України – начальник служби безпеки президента України
Найближчим до Володимира Зеленського є керівник його особистої охорони Максим Донець. Вони однолітки, обидва народилися у Кривому Розі та закінчили Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Донець популярний у соцмережах: присвячена йому сторінка у YouTube має 150 тисяч передплатників. І він найуспішніший бодігард України.
«До 2019 року його регулярно помічали серед охорони олігарха Ігоря Коломойського та голови Волинського облради Ігоря Палиці. Поряд із Зеленським чоловік почав з’являтися на початку виборчої кампанії, — розповідало видання chas.news. — Зеленський користувався охороною олігарха нею був Андрій Богдан”.
Богдан був адвокатом Коломойського. Зеленський, вступивши на посаду президента, одразу зробив Богдана головою своєї адміністрації, яку незабаром перейменував на офіс. Проте Богдан протримався на Банковій менше ніж 9 місяців, а Донець супроводжує Зеленського досі.
29 травня 2019 р., на десятий день свого президентства, Зеленський видав указ про призначення Дінця заступником начальника Управління державної охорони (УДО) України – начальником служби безпеки президента України. 25 січня 2022 р. він підняв його у статусі до першого заступника начальника УДО, а 28 березня 2022 р., невдовзі після початку великої війни, надав йому військове звання бригадного генерала.
Близькість до президента дозволила Дінцю впливати і на кадрові рішення президента. Зокрема, кажуть, що саме за його порадою Зеленський призначив на посаду начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з якої пішов Буданов заради посади керівника ВП) Олега Іващенка, який до цього очолював Службу зовнішньої розвідки України.
Сергій Никифоров
прес-секретар президента України
Першим речником Володимира Зеленського була Юлія Мендель. Вона працювала на нього з 3 червня 2019 р. Про те, що вона йде з посади, стало відомо 30 квітня 2021 р. Після цього ВП оголосив конкурс, який тривав майже два місяці. На посаду претендувало близько 70 кандидатів.
На першому етапі майбутній спікер президента мав записати відеозвернення. На другому етапі залишилося близько 10 людей. Вони пройшли кілька співбесід у Єрмака та його радника Михайла Подоляка, відповідального за медіанапрямок. Потім кілька півфіналістів мали виконати завдання, зокрема як відповідати на критичні питання журналістів. Зрештою, Зеленський провів фінальну співбесіду із двома кандидатами. 24 червня Подоляк повідомив Радіо Свобода результат: «Прес-секретар — Сергій Никифоров. Зараз — деякі юридичні формальності. Трохи пізніше буде представлений Сергій». Ще до офіційного призначення Никифоров супроводжував Зеленського під час офіційного візиту президента до Литви, що відбувся 6-7 липня.
Отже, стати прес-секретарем Зеленського мав шанси Єрмаку, який тільки сподобався. Але треба було ще сподобатися Зеленському. Тут Никифоров мав важливу перевагу: він також народився у Кривому Розі, у 2006-2007 рр., на початку журналістської кар’єри, працював кореспондентом на криворізькому телеканалі “Рудана”.
9 липня 2021 р. сайт президента повідомив, що за результатами відбору та співбесіди після завершення всіх процедур, необхідних для оформлення, на посаду прес-секретаря президента призначено Сергія Никифорова. «Враховуючи його досвід професійної роботи в журналістиці, очікуємо на подальший розвиток ефективної комунікації з представниками засобів масової інформації, формування прозорої системи висвітлення діяльності президента України», — анонсував сайт. Оскільки Никифоров зберігає посаду вже 4,5 роки, можна зробити висновок, що він виправдав очікування і зараз система висвітлення діяльності президента прозора, а комунікація з представниками медіа ефективна.
Дмитро Литвин
радник президента України з питань комунікацій
У ВП колишній журналіст Дмитро Литвин почав працювати у 2021 році, увійшовши до медійної команди, яка мала займатися якістю комунікації президента з суспільством. Литвину вдалося привернути увагу начальства до своїх навичок, після чого він отримав важливу посаду спічрайтера Зеленського, якого, втім, немає у штатному розкладі. Формальності було закрито 8 вересня 2024 р., коли Зеленський призначив Литвина своїм радником з комунікацій. За оцінками деяких медіа, Зеленський контактував із Литвином чи не частіше, ніж із Єрмаком, якщо останнього зазвичай називали “правою рукою” президента, то першого почали називати “лівою рукою”. Коротше кажучи, Литвин перетворився на одну з ключових постатей в оточенні Зеленського.
Це одразу відчули деякі незалежні медіа. «Як відомо УП, саме Литвин є тією людиною, яка опускає по владній вертикалі заборону для чиновників і силовиків спілкуватися з «Українською правдою», ділитися з нею інформацією або просто ходити на інтерв’ю та івенти. Саме Литвин з недавніх пір викреслює УП зі списків запрошених редакцій на зустрічі». ці заборони”, — розповіла “Українська правда” 10 жовтня 2024 р.
Литвин фактично керує усією інформаційною політикою Банкової. Раніше він ділив цю функцію зі старшою радницею Єрмака Дарією Зарівною, але вона звільнилася з Банковою ще 4 липня 2025 р., залишивши Литвина без конкурентів. Можна припустити, що після відставки Єрмака вплив Литвина на Зеленського ще збільшився. Що не можна вважати позитивним явищем з урахуванням контраверсійності цієї особи. Тут слід нагадати, як 15 років тому на lb.ua вийшла програмна стаття Литвина «Україні вигідно розпустити свою армію», де він проголосив, що Україні потрібно «не реформувати, а розпускати ні на що не придатну в сучасних умовах і не здатну бути оновленою армію». «Війна в Грузії 2008 року показала, що жодна держава на планеті не втрутиться у війну, яку веде Росія. Тому навіть якщо уявити цілком фантастичний сценарій війни Росії проти України (хоча навіщо їм військова експансія, якщо російські гроші завойовують Україну досить ефективно?), то хіба можуть бути в цій війні суттєві шанси? сили навіть на пристойному для четвертого покоління воєн рівні.
Сам Литвин вдало уникнув “призовного рабства”. «Відвідував деякі курси в Національній академії оборони. Це дозволило мені не потрапити в армію і стати «офіцером запасу». Коли присягався на вірність тому, в чому довелося жити, пропустив шматочок про «захист конституційного ладу». Офіцер, який приймав присягу, схвально посміхнувся . ”, – розповів він російському сайту snob.ru. Мрією він назвав «купити віллу Малапарте на Капрі».
Якщо зараз сказати українському воїнові, що він присягався захищати “конституційний лад”, то можна отримати мордою. Українські воїни присяглися «захищати українську державу, твердо стояти на варті її свободи та незалежності» і «ніколи не зрадити народ України». Ця військова присяга затверджена Верховною Радою 6 грудня 1991 р. і з того часу не змінювалася. А захищати «конституційний лад» — це з тексту військової присяги в Росії.
Владислав Власюк
радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики
Незабаром після початку великої війни керівництво України почало думати про санкції проти агресора. Було створено українську Робочу групу з питання санкцій проти Росії; секретарем став позаштатний радник ВП Владислав Власюк. Також він став секретарем Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти Росії, очолюваної Єрмаком та Майклом Макфолом.
6 вересня 2022 р. Власюк став першим заступником керівника та першим секретарем міжвідомчої групи Task Force UA, яка займається пошуком та вилученням активів осіб, причетних до збройної агресії РФ. 24 липня 2023 р. вже у статусі радника керівника ВП він увійшов до наглядової ради “Сенс Банку” (раніше “Альфа-банк”), яку раніше було націоналізовано.
16 серпня 2024 року Володимир Зеленський призначив Власюка своїм уповноваженим з питань санкційної політики. Він займається санкціями не лише проти ворогів України, а й проти тих, кого Зеленський вважає своїми особистими ворогами, наприклад проти Петра Порошенка. «Президент Зеленський допустив акт політичної корупції, використавши надзвичайний механізм санкцій для усунення з виборів давнього політичного опонента та особистого ворога. Він негласно ініціював і керував процесом підготовки проекту через Власюка», — стверджує адвокат Порошенка Ілля Новіков про санкції, введені РН22.
Батько Владислава Власюка Віктор Власюк також досить відома фігура. Працюючи лікарем Вінницької МСЕК (Медико-соціальної експертної комісії), він, як виявило розслідування oboz.ua 16 жовтня 2024 р., “купив 13 квартир та три Tesla, на дружину-пенсіонерку оформив шестикімнатні апартаменти у центрі Києва”.
30 грудня 2024 р., за місяць після звільнення Єрмака, “Дзеркало тижня” повідомило, що вакантну посаду може обійняти Власюк. «Президент Володимир Зеленський заявив, що вже визначився з кандидатурою голови свого офісу. За даними ZN.UA від джерела в ОПУ, на сьогоднішній день цією кандидатурою є уповноважений по санкційній політиці Владислав Власюк, — говорилося в повідомленні. — В офіс президента Власюка привела радниця вже колишнього голови ОПУ Андрія Згодом Власюк спрацював із Єрмаком і в них вишикувалися близькі стосунки.
Якщо це була спроба запобігти призначенню Власюка, то вона вдалася: публікація викликала значний негативний резонанс і 2 січня 2026 р. Зеленський зробив керівником свого офісу не Власюка, а Буданова.
Олександр Бевз
радник Кабінету президента України Офісу президента України
Окрім санкцій проти Росії, незабаром після початку великої війни керівництво України почало думати і про гарантії безпеки для України. Було створено Міжнародну робочу групу з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України, яку очолили тодішній керівник ВП Єрмак та колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Проектним менеджером цієї групи з травня 2022 року став Олександр Бевз. З березня 2023 року він був позаштатним радником Єрмака з питань міжнародних комунікацій, реалізації Формули миру, гарантій безпеки України тощо.
З серпня 2023 р. Бевз є членом наглядової ради АТ “Укрексімбанк” як представник держави від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Раніше люди Єрмака потрапили до наглядових рад “Ошадбанку” (Роза Тапанова) та “Сенс Банку” (Владислав Власюк).
Бевз був членом усіх делегацій України для участі у переговорному процесі щодо досягнення справедливого та постійного миру, створених Володимиром Зеленським, починаючи з травня 2025 р. Спочатку він фігурував там у статусі радника Єрмака. 28 листопада 2025 р., звільнивши Єрмака з посади керівника ВП, Зеленський наступним указом затвердив новий склад делегації, де вже немає Єрмака, а Бевз фігурує як “радник Кабінету президента України Офісу президента України”.
Сергій Дембовський
представник президента України у Конституційному суді України
Першим представником Зеленського у КСУ був Федір Вениславський. Він обіймав цю посаду з 3 червня 2019 р. по 12 вересня 2022 р. Паралельно з 29 серпня 2019 р. він засідав у Верховній Раді, куди був обраний за списком партії “Слуга народу”. Коли це поєднання посад почало створювати незручності, тодішній керівник ВП Єрмак підшукав заміну свого позаштатного радника Сергія Дембовського. Його і призначив Зеленський своїм представником у КСУ, звільнивши виконання цих обов’язків Вениславського.
Дембовський відомий тим, що був суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (ВССУ) з лютого 2011 р. до серпня 2017 р., тобто від самого створення ВССУ внаслідок судової реформи Януковича — Портнова і до початку його ліквідації. Він брав участь у конкурсі до нового Верховного суду та був допущений до кваліфікаційної оцінки, проте до фінального етапу не дійшов, після чого подав заяву про звільнення у відставку з посади судді.
Під час роботи у ВССУ найбільше Дембовський запам’ятався тим, що був суддею-доповідачем у справі Павліченка. 23 січня 2014 р., під час Євромайдану, Дембовський оголосив, що ВССУ залишив без задоволення касаційну скаргу адвокатів Дмитра та Сергія Павличенка і залишив у силі раніше ухвалені рішення Голосіївського районного суду та Апеляційного суду, які засудили Дмитра Павличенка до життя 13 років позбавлення волі, визнавши їх винними у вбивстві судді Шевченківського райсуду Києва Сергія Зубкова 21 березня 2011 р. Після втечі Януковича Верховна Рада звільнила Павліченка, оголосивши їх політв’язнями. 18 листопада 2023 р. Сергій Павличенко загинув на фронті; він служив у 78-му окремому десантно-штурмовому полку ЗСУ.
Ольга Кобилинська
військовий омбудсман
У разі повномасштабного вторгнення ворога різко зросла громадська важливість дотримання прав військовослужбовців. На третій рік Великої війни на необхідність захистити захисників звернув увагу і Зеленський. Існували три варіанти: розширення секретаріату омбудсмана, тобто уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (цю посаду з 1 липня 2022 р. обіймає Дмитро Лубинець); заснування посади військового омбудсмана, який призначає парламент; заснування посади військового омбудсмана, який призначає президент. Зеленський обрав третій варіант, що дозволяє йому повністю контролювати рухи військового омбудсмана.
30 грудня 2024 р. своїми указами він розширив структуру Офісу президента, додавши до неї свого уповноваженого із захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, та призначив на цю посаду Ольгу Кобилінську. На той час вона була відоміша під своїм дівочим прізвищем Решетилова як співзасновник Медійної ініціативи з прав людини — української правозахисної громадської організації, яка системно досліджує військові злочини та інші порушення прав людини, спричинені російсько-українською війною.
Це було тимчасове рішення; того ж вечора Зеленський повідомив українцям, що Решетилова «займатиметься зараз підготовкою законопроекту про військовий омбудсмен — такий інститут має бути створений. І це не просто щоб була одна людина — потрібна системна робота, щоб у омбудсмена був апарат, всі реальні можливості впливати на ситуацію і допомагати».
Законопроект, розроблений Решетиловою, був внесений Зеленським 8 травня і ухвалений Верховною Радою 17 вересня 2025 р. Він набув чинності 20 вересня, а 15 жовтня Зеленський своїми указами звільнив Кобилинську з посади свого уповноваженого та призначив її військовим омбудсманом.
У законі записано, що військовий омбудсман призначається на посаду президентом України на п’ять років. Але якщо Кобилинська в якомусь питанні піде всупереч Зеленському, той миттєво може її звільнити. У законі записано, що військовий омбудсман звільняється з посади, зокрема, у разі «ухвалення президентом України відповідного рішення у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням його повноважень».
Марія Вітушок
керівник апарату Офісу президента України
ВП хоч і не орган влади, але має досить численний апарат. “Згідно з наказами керівника апарату Офісу президента України, наданими до Державного управління справами, станом на 30 липня 2019 року на посади до Офісу президента України призначено 142 працівники”, — повідомило Державне управління справами у відповідь на інформаційний запит УНН.
Першим керівником апарату ВП був Олексій Дніпров. З 29 квітня 2016 року він керував апаратом Адміністрації президента. Зеленський 20 червня 2019 р. реорганізував Адміністрацію президента в Офіс президента, 25 червня 2019 р. затвердив положення про ВП і того ж дня призначив Дніпрова керівником апарату ВП.
Дніпров протримався на цій посаді два роки. А потім Зеленський затіяв рокіровку. 9 липня 2021 р. Дніпров пересів у крісло заступника керівника ВП, відповідального за гуманітарний напрямок (29 березня 2024 р. він поступився цією посадою Ковальською, яка до цього керувала кабінетом Єрмака). А його крісло зайняла його підлегла Марія Вітушок.
«Керівником апарату Офісу президента України призначено Марію Вітушку, яка є кадровим дипломатом, має відповідний досвід роботи за кордоном та значний досвід роботи в державній системі України, у тому числі на посадах в апараті РНБО, Кабінеті міністрів, Адміністрації президента», — повідомив сайт ВП.
В Адміністрації президента Вітушок працювала з 2015 року. За президента Петра Порошенка вона дослужилася до посади заступника керівника головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення – керівника департаменту стратегічного планування АП. Зміна президента пішла їй на користь. Вітушок увійшла до кола найбільш наближених до Зеленського осіб і отримала посаду керівника Кабінету президента України. У положенні про ВП записано, що Кабінет президента є самостійним структурним підрозділом ВП, керівник якого підпорядковується безпосередньо президенту України (а не керівнику ВП). І ось цю впливову посаду здобула Вітушок.
Звісно, ця посада не є публічною. Журналістам «Схем» вдалося побачити Вітушок пізно ввечері 27 січня 2021 р. на виході з ресторану «Княжий град» у центрі Києва. «Ресторан залишили троє людей: керівник Державного управління справами Ігор Лисий, керівник кабінету президента України Марія Вітушек і заступник начальника Управління державної охорони Ігор Піскун — відомство, яке здійснює охорону перших осіб держави. Слідом за ними «Схеми» помітили, що заклад управ Рудь”, – розповіли журналісти. Ігор Лисий у відповідь на запит розповів Схемам, що зустріч у ресторані мала на меті обговорення організаційних питань використання зазначеного приміщення в ході зустрічі іноземних делегацій. Тобто Вітушок була людиною одного рангу з керівниками ДУС та УДО та разом з ними організаційно забезпечувала заходи у Києві за участю Зеленського.
Не дивно, що згодом Зеленський саме поставив її керувати апаратом ВП замість Дніпрова. І нещодавня відставка Єрмака навряд чи послабила її позицію.
Ігор Стасенко
заступник керівника апарату Офісу президента України – керівник департаменту документального забезпечення
Серед заступників керівника апарату ВП Марії Вітушок найбільш впливовим та досвідченим є Ігор Стасенко. Він прийшов на Банкову понад 21 рік тому – у лютому 2005 року у складі команди Віктора Ющенка – і незабаром отримав посаду керівника головної служби документального забезпечення Секретаріату президента. У квітні 2005 р. Ющенко надав йому третій ранг державного службовця, у лютому 2007 р. — другий, у березні 2009 р. — перший (вищий).
Але Стасенко не простий держслужбовець. Він закінчив Рязанське вище повітрянодесантне командне училище і воював в Афганістані. У лютому 2007 р. Ющенко нагородив орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня «Стасенко Ігоря Вікторовича — учасника бойових дій в Афганістані, керівника головної служби документального забезпечення Секретаріату президента України, полковника у відставці».
Янукович спочатку знизив Стасенка на посаді до першого заступника, але невдовзі повернув його у крісло головного документаліста Банкової — на той час його посада називалася “керівник головного управління документального забезпечення Адміністрації президента”. Петро Порошенко не лише зберіг його на посаді, а й розширив її: вона отримала назву «заступник керівника апарату Адміністрації президента України – керівник головного департаменту документального забезпечення».
Володимир Зеленський, вирішивши перетворити Адміністрацію на Офіс, саме Стасенко поставив на чолі комісії з реорганізації Адміністрації президента. Стасенко не лише зберіг свою посаду на Банковій, а й приріс станом. Згідно з його декларацією, поданою 21 березня 2025 р., у нього у 2023 році з’явився житловий будинок під Києвом (у Ворзелі) 211 кв. м, а 2024 року — квартира у Києві 90 кв. м.
Паралельно з Ігорем Стасенком зробив кар’єру його син Дмитро Стасенко, який вже майже 21 рік працює у митних органах. З лютого 2025 року він очолює Волинську митницю. Нещодавно, 21 січня 2026 р., НАБУ повідомило, що його детективи «провели обшуки на митному посту «Луцьк» Волинської митниці, а також на інших об’єктах нерухомості, якими, зокрема, користувалися посадовці зазначеного підрозділу. За результатами обшуку одного з таких об’єктів виявили та вилучили більше $8. Під «іншими об’єктами нерухомості» мається на увазі не що інше, як бек-офіс, тобто тіньовий офіс для тіньових угод.
«Це бек-офіс грошей, які вони зібрали, — пояснює нардеп Ярослав Железняк, який очолює ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, які могли завдати шкоди економічній безпеці України. — Зібрали тільки за грудень, і там, кажуть, крім грошей знайшли багато цікавого, в тому числі з розподілом, кому і з розподілом, кому і президента. Чому я тут згадав про Офіс президента?
Віктор Дубовик
генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу президента України
Хоча працівники апарату ВП зазвичай непублічні, бувають і винятки. Найгучніший із них — Віктор Дубовик, який працює з травня 2024 р. у ВП генеральним директором директорату з питань правової політики.
Дубовик перейшов працювати в ВП слідом за нинішньою заступником керівника ВП Іриною Мудрою, яка обіймає цю посаду з 29 березня 2024 р., а до того працювала заступником міністра юстиції. До переходу до ВП Дубовик кілька років очолював Офіс протидії рейдерству Мін’юсту.
Перша гучна справа, за яку взялися Мудра та Дубовик, це розробка Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2026 роки. Попередню Стратегію на 2021-2023 роки було затверджено указом Володимира Зеленського 11 червня 2021 р. і залишилася значною мірою невиконаною через різні обставини. На початку травня 2024 р. Мудра повідомила, що в ВП розпочато роботу над розробкою Стратегії на 2024-2026 роки, а в червні Дубовик озвучив її основні пункти. У липні Дубовик розповів, що в рамках Стратегії буде реформовано юридичну освіту, а у вересні повідомив, що реформа юридичної освіти незабаром знайде своє втілення в Стратегії. З огляду на масштабність планів тимчасові рамки майбутнього документа розширили на три роки. У жовтні 2024 р. Мудра повідомила, що проект Стратегії до 2029 р. «вже підготовлений» і незабаром відбудеться його презентація. Але цього не сталося.
7 березня 2025 року Дубовик повідомив, що Стратегія “готова на 99%”. «Єдине питання, яке перешкоджає підписанню тексту Стратегії президентом, це момент узгодження руху України до Європейського Союзу з тими стратегічними документами, які ми ще маємо підписати. Тобто нам необхідно визначити, яким чином буде синхронізовано нашу правову систему з правовою системою ЄС», — розповів він на VII судовому форумі Асоціації адвокатів України.
Тобто цілий рік Мудрая та Дубовик витратили на розробку документа, який зрештою виявився не узгодженим із нашою євроінтеграцією. Стратегія досі не побачила світ.
Друга гучна справа, за яку взялися Мудрая та Дубовик, це конкурс на посаду директора ВЕБ. У січні 2025 р. Дубовик за згодою своєї начальниці Мудрою подав документи на конкурс. 12 травня 2025 р. “Українська правда” анонсувала, що “зібрана про Дубовика інформація наштовхує на думку про те, що за допомогою колишнього керівника Офісу протидії рейдерству влада, ймовірно, виношує плани “рейдернути” БЕБ”. Але незабаром Дубовик відчув, що омріяна перемога вислизає, і у фейсбуці почав різко критикувати конкурс. 11 червня він заявив: “Коли хтось говорить про чесність та відкритість цього конкурсу – мені стає просто смішно”.
Наступного дня голова Антикорупційного центру «Між» Мартіна Богуславець розповіла у «Дзеркалі тижня», що для зриву конкурсу готується «справжній судовий штурм»: «У судах вже зареєстровано шість позовів проти комісії, яка обирає нового голову Бюро. Таким чином спробують зупинити фінал конкурсного відбору». Один із позовів подала художня громадська організація, яка, за твердженням Богуславець, “пов’язана з кандидатом від Офісу президента – Віктором Дубовиком через партнера у юридичній практиці”.
Зрештою, європейські партнери не дали зірвати конкурс та наполягли на призначенні переможця Олександра Цивінського директором ВЕБ. Але Дубовик зіграв свою роль: якщо не переміг, то хоч насолодився участю у кампанії з дискредитації конкурсу.
У грудні 2025 р. оголошено конкурс на посаду голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Дубовик подався й туди. 11 березня 2026 р. разом із 13 конкурентами він успішно пройшов перший етап – тестування на знання законодавства.
Олександр Кубраков
радник президента України з питань інфраструктури та взаємодії з громадами (поза штатом)
Позиція позаштатного радника може бути глухим кутом у кар’єрі, а може і трампліном до нових звершень. Саме другий варіант очікується від Олександра Кубракова, який пережив опалу, і повернувся в команду Зеленського.
Кубраков обіймав посаду віце-прем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з 1 грудня 2022 р. по 9 травня 2024 р. За даними “Української правди”, питання позбавлення Кубракова посади обговорювалося в Офісі президента з кінця 2023 року. Зеленського… Недовіра до чиновника з боку Банкової викликала наближеність до віце-прем’єра до партнерів зі США. Ще однією претензією до Кубракова УП назвала те, що він співпрацював з НАБУ.
Відставка Єрмака дала Кубракову надію на повернення. 16 січня 2026 р. Зеленський повідомив у соцмережах, що зустрівся з Кубраковим і вони «обговорили деякі аспекти надзвичайної енергетичної ситуації в українських містах та громадах, перспективи нашої співпраці з партнерами задля посилення стійкості та інфраструктурного розвитку України».
20 січня Зеленський призначив його своїм позаштатним радником з питань інфраструктури та взаємодії з громадами. Ця посада за назвою дуже співзвучна з посадою віце-прем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Куліби. Тож буде не дивно, якщо незабаром Кулеба втратить крісло, отримане завдяки Єрмаку, а Кубраков повернеться.
18 лютого Зеленський повідомив, що провів зі Свириденком та Кубраковим «нараду з оперативної роботи в громадах і, зокрема, у Києві в умовах надзвичайної енергетичної ситуації». За словами президента, разом утрьох вони визначили подальші пріоритетні кроки.
Кубраков має дві переваги над Кулебою. Перше – це навички знаходити ключики до західних партнерів. Зеленський готується до кінця війни та хоче багато мільярдів євро на відновлення інфраструктури, міст тощо. Він сподівається, що Кубраков допоможе йому отримати ці мільярди і потім мудро розподілити їх. Раніше між ними стояв Єрмак, але тепер він не заважає їм.
Друга перевага — добрі стосунки з НАБУ. Bihus.info 6 червня 2024 р., через місяць після звільнення Кубракова, розповів, звідки взялися ці добрі стосунки, у відеорозслідуванні “Зливи з НАБУ: хто “крот”, скрини листування фігуранта та перевірка поліграфом”. Там звучить, наприклад, така інформація: «Пан Кубраков розподіляв фінансові потоки, і це записали. Пан Кубраков прийшов здаватися в НАБУ і вирішив, що буде непогано, якщо його не чіпатимуть. І дали йому детектива…»
Олександр Камишин
радник президента України зі стратегічних питань (поза штатом)
До нових звершень готується і Олександр Камишин. З 21 березня 2023 р. до 4 вересня 2024 р. він був міністром з питань стратегічних галузей промисловості. Відставка Камишина не виглядала як опала: у нього були добрі стосунки як із Зеленським, так і з Єрмаком, і найкращим свідченням цього було те, що залишений ним пост міністра наступного дня зайняв його протеже Герман Сметанін.
Напередодні відставки Камишина втратив посаду заступника керівника ВП Шурма, і в медіа була дуже популярна версія про те, що Камишин пересяде в це крісло. Втім, сам міністр напередодні відставки анонсував дещо інше: «Продовжу працювати в оборонці, але в іншій ролі». Ця роль стала відома 8 вересня, коли Зеленський призначив Камишина своїм позаштатним радником із стратегічних питань. А 13 вересня Кабмін обрав Камишина членом наглядової ради «Укрзалізниці» як представника держави.
Екс-міністр зберігає вплив на державну оборонну промисловість через Сметаніна, який влітку 2025 р. після ліквідації Мінстратегпрому (його функції розділені між Міноборони та Мінекономіки) повернувся до крісла гендиректора АТ “Укроборонпром”. 3 листопада 2025 р. Камишин розповів, що “президент поставив завдання виводити нашу зброю на європейські ринки”, а 30 грудня повідомив, що достроково закінчив роботу у наглядовій раді “Укрзалізниці” “у зв’язку з необхідністю сфокусуватись на нових завданнях в оборонці”.
Які це «нові завдання», він не пояснив. Але 10 грудня в Українській правді з’явилася інформація про те, що Камишин, ймовірно, отримає новий пост в оборонній сфері. «Цікаво, що робота може бути не в Україні», — припустив співрозмовник УП в уряді. За даними УП, може йтися про призначення Камишина керувати проектами спільного виробництва зброї із західними партнерами. Втім, його нову посаду досі не оголошено, як і не з’явилося на світ розпорядження Кабміну про звільнення Камишина із наглядової ради “Укрзалізниці”.
Оксана Маркарова
радник президента України з питань відновлення України та інвестицій (поза штатом)
Кадровим резервом Банкової можна назвати Оксану Маркарову. З 25 лютого 2021 р. по 27 серпня 2025 р. вона була послом України у США, після чого деякий час перебувала у “вільному плаванні”. 14 листопада Володимир Зеленський та тодішній керівник його офісу Єрмак викликали її до себе та обговорили можливі напрямки майбутньої співпраці. «Зокрема, є багато речей, які можуть бути зроблені для відновлення України, для зміцнення нашого суспільства, а також у відносинах з міжнародними інститутами», — повідомив тоді президент.
Після відставки Єрмака Зеленський поспішив про всяк випадок повернути Маркарову у свою команду. 30 листопада він призначив її своїм позаштатним радником із питань відновлення України та інвестицій. «У її завдання тепер входитимуть консультації з питань, які посилюють Україну, а саме — найкращий бізнес-клімат, посилення фінансової стійкості нашої держави, залучення інвестицій та планування відновлення разом із нашими стратегічними партнерами».
За його словами, Маркарова має радити йому не про сьогодення, а про повоєнне майбутнє. «Окрім фундаментальної мети захисту незалежності та щоденної роботи заради виживання України, ми маємо довгострокову мету — забезпечити для України можливість відбудуватися після бойових дій та відновити нормальний економічний розвиток», — зазначив президент.
10 лютого 2026 р. Зеленський обговорив з Маркаровою “поточну роботу з партнерами України щодо відновлення у нашій державі”. «Усі напрямки співпраці з партнерами — як офіційні, так і залучають бізнес та інвесторів — повинні працювати на сто відсотків», — заявив він після зустрічі і підкреслив, що «чиновники готові допомагати» його радниці. Зі свого боку Маркарова повідомила, що активно працює «з колегами з урядової команди та офісу та нашими міжнародними партнерами над тим, щоб наступна URC26 була з новими практичними результатами». Чергова міжнародна конференція з відновлення України (URC26) має відбутися у Польщі, ймовірно, у Гданську, не раніше червня 2026 р.
Сергій Лещенко
радник Офісу президента України (поза штатом)
28 листопада 2025 р., одразу після відставки Єрмака, його помічники та радники (штатні та позаштатні) та працівники його кабінету були звільнені керівником апарату ВП Марією Вітушок. Але три позаштатні радники Єрмака залишилися в команді Банкової: Олександр Бевз негайно отримав посаду радника Кабінету президента України Офісу президента України, а Сергій Лещенко та Михайло Подоляк з 1 грудня стали позаштатними радниками ВП.
19 грудня Лещенко розповів “Детектор медіа”, що у його роботі нічого не змінилося. «Щодо обов’язків, то позаштатний радник менш регламентований у своїй діяльності, ніж штатний. І, відповідно, це залишає простір для гнучкості у відносинах із зацікавленими особами Офісу президента, тобто як таких змін немає за винятком того, що посада керівника ВП вакантна», — зазначив він.
Під час президентських виборів 2019 року Лещенко був антикорупційним консультантом кандидата в президенти Зеленського. І хоча Лещенка не взяли до списку партії “Слуга народу” на виборах до парламенту, але з ним “розплатилися” посадою члена наглядової ради “Укрзалізниці”, яку він обіймає з 18 грудня 2019 р.
«Я не працюю в Офісі президента. Але я хотів би, щоб вони мене покликали», — підкреслював Лещенко 19 листопада 2021 р. Він почав працювати на Банковій після початку великої війни. «28 лютого я зв’язався з Андрієм Єрмаком з питанням, чи потрібна моя участь і присутність як людини, яка має досвід та певні знання у сфері інформаційної політики. Він сказав, що буде радий мене бачити, — розповів він Радіо Свобода. — Вже 1 березня був в Офісі президента і почав працювати».
29 січня 2024 р. 12 українських журналістів зустрілися з послами G7, де поскаржилися на системний тиск на незалежні медіа з боку ВП. Telegram-канал «Путч» розповів, що журналісти розповіли послам G7, як «Лещенко вимагає ставити статті проти Петра Порошенка», і що «послів обурило нахабне втручання Офісу президента в роботу медіа».
Михайло Подоляк
радник Офісу президента України (поза штатом)
До початку великої війни головним політтехнологом Єрмака був Михайло Подоляк. Єрмак отримав посаду керівника ВП 11 лютого 2020 р., а вже на початку квітня стало відомо, що його позаштатним радником став Подоляк. «Вивчаю кризи, які є, і як з них виходити», — описав свій функціонал Подоляк на прохання nv.ua.
Детальніше він зробив це для Бабеля. У ВП, за його словами, він має кілька завдань: «оцінка криз, якісне управління новинними та роз’яснювальними комунікаціями, велика відкритість спікерів, збільшення числа контактів держави з журналістами, у тому числі і щодо конфліктних кейсів».
«Два співрозмовники «Бабеля», які раніше працювали з Подоляком, характеризують його приблизно однаково: він ерудований, не дурний, задля досягнення мети часто порушує етичні принципи. Остання риса, за їхніми словами, зробила Подоляка затребуваним у політиків фахівцем для «ефективної» роботи з медіа», — додало.
У липні 2020 р. «Українська правда» розповіла, що Подоляк «почав курирувати прес-службу Офісу, налагодив стосунки з прес-секретарем Зеленського Юлією Мендель і займається змінами структури інформаційного департаменту ВП», а також «намагається готувати до важливих телеефірів народних депутатів». «Найсильніший козир політтехнолога не його професійні якості, а близькість до Єрмака», — зазначила УП. У листопаді 2020 р. видання розповіло, що “Єрмак довірив своєму раднику курирувати всю інформаційну політику Офісу президента” та “сьогодні Подоляк не лише контролює роботу прес-служби ОПУ, а й консультує Володимира Зеленського”.
Вплив Подоляка не обмежувався інформаційною сферою. 23 червня 2020 р. Зеленський включив його до складу Координаційної ради з реалізації програми «Велике будівництво».
19 жовтня 2021 р. ведуча ток-шоу «Зворотний відлік» на телеканалі «UA: Перший» Мирослава Барчук заявила про тиск з боку Подоляка. «По-перше, офіс президента давно і жорстко контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції «Слуга народу». Кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М.Подоляка в ОП, — розповіла вона у фейсбуці. — По-друге, останнім часом ОП висуває нашій редакції умови і ставить ульт.
Після початку Великої війни спектр діяльності Подоляка розширився ще більше. Він став одним із топ-спікерів Банкової, а 4 квітня 2022 р. Зеленський включив його до складу делегації України для участі у переговорах з РФ щодо підготовки та погодження проекту договору про гарантії безпеки України. Потім 3 листопада 2022 р. Зеленський включив Подоляка до очолюваної Єрмаком робочої групи з підготовки пропозицій щодо надання допомоги державам, які страждають на гостру продовольчу кризу.
Проте вже 2023 року функцію впливу на медіа у Подоляка відібрав радник Зеленського Дмитро Литвин. «Подоляк остаточно ізолювався в кабінеті та включках на російські ресурси. Як наслідок — медійний вплив Литвина, який щодня перебував на прямому контакті з президентом, зріс ще більше», — розповіла УП у жовтні 2024 р.
Відставка Єрмака в цьому плані нічого не змінила, окрім назви посади Подоляка: він тепер позаштатний радник не керівника ВП, а лише ВП. Не виключено, що Зеленський залишив його у своїй команді, щоб використати під час виборчої кампанії.
« Укррудпром »
