Душа шукала втіху у сльозі,
Просила радість плакати й сміятись.
Схилила очі вмити у росі.
Щоб краще їй у сяєві сіяти.
Зайшла до мрій свого веління,
Душа себе навчилась рятувати.
Без чар і див до свого стремління,
Навчила серце вірити й кохати.
Ласкавим ритуальним жестом світ,
Зробила долю ясним світобожим.
Поклала на стежину дивоцвіт,
Що має сонячне цвітіння Боже.
Тепер душа небесами злита,
Блаженна віра в сонячній покрові.
Богиня мрій зорями прошита,
Готова люд змінити для любові.
Шляхи відкрити мудрим на добро,
Яскравий образ злагоді створити.
Щоб щастя з миром всюди зацвіло,
Потрібно Україну всім любити!
ДУША СЕБЕ НАВЧИЛАСЬ РЯТУВАТИ
